Брюссель - столиця Бельгії і Європейського Союзу

Часто читав чи чув про те, що Брюссель одне із тих міст, яке розчаровує туристів. Але попри дурну славу міста-розчарування все ж включили його у свій маршрут і вирішили розчаруватися в ньому самостійно. І місто не підвело, воно розчарувало:)
Хоча проглядаючи згодом фотографії, думаю, що не таке воно вже нецікаве і погане, як тоді здалося. Отже дивимось фотографії із невеличкими коментарями
І для початку маленька історія при поселенні до готеля. Підходимо до готелю, назустріч йдуть молоді люди. Чують нашу мову, питають рсійською чи ми не з України. Відповідаємо, з України. Чуємо Слава Україні! Відповідаємо Героям Слава! Так і розходимося. Наш друг Маріуш довго не міг зрозуміти, що то було:)
1. Оселилися ми в самісінькому центрі міста, тож до головної площі Брюсселя - Гран-Плас - було пішки хвилин десять.
З неї і розпочали знайомство із містом.

2. Шикарна і вишукана архітектура, велика кількість туристів і чомусь чимала кількість вантажних автівок

3. Фламандське бароко XVII-XVIII століть, воно таке.

4. В принципі тільки заради цієї площі вже варто завітати до Брюсселя.

5. Фантастична ратуша

6. Далі ж навмання пішли блукати вуличками навколо Гран-Плас, але на тлі площі вони взагалі не вразили

7. Непогано в принципі, але і нічого особливого

8.

9. Тепер трошки інформації про Брюссель, поки ви розглядаєте не вельми цікаву архітектуру. Населення самого міста складає лише 168 тисяч осіб. А от агломерація значно населеніша - тут вже мешкає майже два мільйони осіб.

10. Національний склад. Третина населення міста не є бельгійцями через величезну кількість тут європейських урядових організацій. Через масову міграцію до столиці людей з інших регіонів Бельгії та колишніх колоній важко з'ясувати точний етнічний склад міста. Тож поділ міста іде більше в площині мови. Тут дві офіційні мови - нідерландська і французька. Нідерландську вважають рідною лише 7%, французьку 56%, обидві мови вважають рідними 37%. Але іде процесс збільшення кількості франкомовних через постійний приріст мігрантів, які обирають саме французьку мову. Воно і не дивно, бо 96% міста володіє французькою. Тож французька практичніша для мігрантів.

11. На око ж тут більше колишніх мігрантів, ніж корінних мешканців. Коли ми тільки-но приїхали до Брюсселя, я першого білого побачив лише через хвилин 40 перебування в місті. Домінувати білі починають лише в урядовому кварталі.

12. Також хотів би додати, що Брюссель мені часто нагадував Київ. В плані архітектури.

13.

14.

15.

16.

17. Серед міста можна спокійно побачити типовий східний базар.

18. Блукаючи, ми потрапили на Гору Мистецтв. Звідси видно ратушу і т.з. нижнє місто, де раніше переважала фламандська громада і відповідна архітктура.

19.

20. Позаду ж або згори т.з. верхнє місто, де вже переважає французька архітектура

21.

22. Тут чудові Королівський палац, Палац правосуддя і інші солідні споруди

23. Королівський палац

24. Король тут не мешкає, а лише проводить якісь церемоніалні заходи. Королівська ж родина мешкає в іншому палаці в Брюсселі, до речі, дуже схожому на цей.

25. На великій кількості споруд майорить прапор ЄС, кожного разу нагадаючи, де ми знаходимося

26.

27. Навпроти королівського палацу є затишний парк

28. Місцеві грають у гру з кульками. Не пам'ятаю її назви.

29. Автомобільний тунель серед старого міста

30. Йдемо до урядового кварталу крізь сучасні і нецікаві вулиці

31.

32.

33. Знайомі з телебачення картинки, чи не так?

34.

35. Але посеред сучасних кварталів трапляються більш старі вулички.

36.

37. А ось і Європарламент. Чесно кажучи, ніякий. В Стразбурзі симпатичніший

38. Він мене настільки розчарував, що я його навіть повністю і не сфотаграфував:)

39. Йдемо далі, архітектура не вражає.

40.

41.

42.

43. Європарламент здалеку

44.

45. По місту ходить багато військових, які нагадають черепашок-ніндзя

46. Тепер до символів міста і країни. Розпочну з Пісяючого хлопчика.
Маннекен Піс розчарував. Мало того, що він дуже маленький і непоказний, так ще й навколо будівельні ліси.

47. Бельгійські вафлі. Сподобалися. Смачні. А якщо їх взяти, наприклад, із Нутеллою, то можна ще недорого (2,5 євро) наїстися мінімум на півдня.

48. Пиво. Воно тут усюди, його тут багато. Багато сортів темного пива, яке я люблю. Ціни більш-менш прийнятні, від 1,5 євро.
Пляшки за об'ємом трохи незвичні для українця, в основному 0,33 і 0,75.

49.

50. Пиво "Тарас Бульба"

51. Комікси. Нагадаю, що Бельгія є батьківщиною цього жанру літератури (це ж можна назвати літературою?).
Їх можна побачити навіть на фасадах будівель.

52. Вуличний туалет. Для мене теж став символом Бельгії (і Нідерландів), зручна штука.

53. Далі ми поїхали до ще одного символу міста - Атоміуму. Поки їхали, побачили дуже красивий храм.

54. Атоміум - це збільшенна у 165 млрд разів копія атома

55. Наживо виглядає фантастично

56.

57. Відомий надпис BE.Welcome

58. На якому написана ця фраза багатьма мовами зокрема і українською.

59. Навпроти Атоміуму гарний парк

60. І десь поруч є парк мініатюр найбільш відомих європейських споруд. На жаль, ми не знали про нього.

Ось і все, що ми побачили в цьому місті. Як на мене, то його все ж варто відвідати, хоч і небагато тут речей від яких перехоплює дух.

Часто читав чи чув про те, що Брюссель одне із тих міст, яке розчаровує туристів. Але попри дурну славу міста-розчарування все ж включили його у свій маршрут і вирішили розчаруватися в ньому самостійно. І місто не підвело, воно розчарувало:)
Хоча проглядаючи згодом фотографії, думаю, що не таке воно вже нецікаве і погане, як тоді здалося. Отже дивимось фотографії із невеличкими коментарями
І для початку маленька історія при поселенні до готеля. Підходимо до готелю, назустріч йдуть молоді люди. Чують нашу мову, питають рсійською чи ми не з України. Відповідаємо, з України. Чуємо Слава Україні! Відповідаємо Героям Слава! Так і розходимося. Наш друг Маріуш довго не міг зрозуміти, що то було:)
1. Оселилися ми в самісінькому центрі міста, тож до головної площі Брюсселя - Гран-Плас - було пішки хвилин десять.
З неї і розпочали знайомство із містом.

2. Шикарна і вишукана архітектура, велика кількість туристів і чомусь чимала кількість вантажних автівок

3. Фламандське бароко XVII-XVIII століть, воно таке.

4. В принципі тільки заради цієї площі вже варто завітати до Брюсселя.

5. Фантастична ратуша

6. Далі ж навмання пішли блукати вуличками навколо Гран-Плас, але на тлі площі вони взагалі не вразили

7. Непогано в принципі, але і нічого особливого

8.

9. Тепер трошки інформації про Брюссель, поки ви розглядаєте не вельми цікаву архітектуру. Населення самого міста складає лише 168 тисяч осіб. А от агломерація значно населеніша - тут вже мешкає майже два мільйони осіб.

10. Національний склад. Третина населення міста не є бельгійцями через величезну кількість тут європейських урядових організацій. Через масову міграцію до столиці людей з інших регіонів Бельгії та колишніх колоній важко з'ясувати точний етнічний склад міста. Тож поділ міста іде більше в площині мови. Тут дві офіційні мови - нідерландська і французька. Нідерландську вважають рідною лише 7%, французьку 56%, обидві мови вважають рідними 37%. Але іде процесс збільшення кількості франкомовних через постійний приріст мігрантів, які обирають саме французьку мову. Воно і не дивно, бо 96% міста володіє французькою. Тож французька практичніша для мігрантів.

11. На око ж тут більше колишніх мігрантів, ніж корінних мешканців. Коли ми тільки-но приїхали до Брюсселя, я першого білого побачив лише через хвилин 40 перебування в місті. Домінувати білі починають лише в урядовому кварталі.

12. Також хотів би додати, що Брюссель мені часто нагадував Київ. В плані архітектури.

13.

14.

15.

16.

17. Серед міста можна спокійно побачити типовий східний базар.

18. Блукаючи, ми потрапили на Гору Мистецтв. Звідси видно ратушу і т.з. нижнє місто, де раніше переважала фламандська громада і відповідна архітктура.

19.

20. Позаду ж або згори т.з. верхнє місто, де вже переважає французька архітектура

21.

22. Тут чудові Королівський палац, Палац правосуддя і інші солідні споруди

23. Королівський палац

24. Король тут не мешкає, а лише проводить якісь церемоніалні заходи. Королівська ж родина мешкає в іншому палаці в Брюсселі, до речі, дуже схожому на цей.

25. На великій кількості споруд майорить прапор ЄС, кожного разу нагадаючи, де ми знаходимося

26.

27. Навпроти королівського палацу є затишний парк

28. Місцеві грають у гру з кульками. Не пам'ятаю її назви.

29. Автомобільний тунель серед старого міста

30. Йдемо до урядового кварталу крізь сучасні і нецікаві вулиці

31.

32.

33. Знайомі з телебачення картинки, чи не так?

34.

35. Але посеред сучасних кварталів трапляються більш старі вулички.

36.

37. А ось і Європарламент. Чесно кажучи, ніякий. В Стразбурзі симпатичніший

38. Він мене настільки розчарував, що я його навіть повністю і не сфотаграфував:)

39. Йдемо далі, архітектура не вражає.

40.

41.

42.

43. Європарламент здалеку

44.

45. По місту ходить багато військових, які нагадають черепашок-ніндзя

46. Тепер до символів міста і країни. Розпочну з Пісяючого хлопчика.
Маннекен Піс розчарував. Мало того, що він дуже маленький і непоказний, так ще й навколо будівельні ліси.

47. Бельгійські вафлі. Сподобалися. Смачні. А якщо їх взяти, наприклад, із Нутеллою, то можна ще недорого (2,5 євро) наїстися мінімум на півдня.

48. Пиво. Воно тут усюди, його тут багато. Багато сортів темного пива, яке я люблю. Ціни більш-менш прийнятні, від 1,5 євро.
Пляшки за об'ємом трохи незвичні для українця, в основному 0,33 і 0,75.

49.

50. Пиво "Тарас Бульба"

51. Комікси. Нагадаю, що Бельгія є батьківщиною цього жанру літератури (це ж можна назвати літературою?).
Їх можна побачити навіть на фасадах будівель.

52. Вуличний туалет. Для мене теж став символом Бельгії (і Нідерландів), зручна штука.

53. Далі ми поїхали до ще одного символу міста - Атоміуму. Поки їхали, побачили дуже красивий храм.

54. Атоміум - це збільшенна у 165 млрд разів копія атома

55. Наживо виглядає фантастично

56.

57. Відомий надпис BE.Welcome

58. На якому написана ця фраза багатьма мовами зокрема і українською.

59. Навпроти Атоміуму гарний парк

60. І десь поруч є парк мініатюр найбільш відомих європейських споруд. На жаль, ми не знали про нього.

Ось і все, що ми побачили в цьому місті. Як на мене, то його все ж варто відвідати, хоч і небагато тут речей від яких перехоплює дух.
(no subject)
Date: 2017-10-19 07:38 pm (UTC)Гра зветься Петанк.
Архітектура не вражає, бо Брюсселізація
(no subject)
Date: 2017-10-19 09:11 pm (UTC)Дякую за назву гри:)
Щодо третього, то термін для такої архітектури просто ідеальний