![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonЛебедин - невелике слобожанське місто на півдні Сумщини
1. Десь о першій годині дня ми були вже в Лебедині. Стоп був, нагадаю, напрочуд вдалим. Прогулянку містом розпочали з цієї зупинки із лебедями
2. Далі почали йти в напрямку центру міста через суміш приватного сектору і п'ятиповерхівок. Шлях до центру був чималим, але нарешті почали траплятись дореволюційного вигляду будівлі на кшталт цієї
3. Впав в очі цей, обкладений радянцями плиткою, будинок. Але чи не вперше в житті, то виглядало більш-менш симпатично і не було бажання взяти кирку і розтрощити то до біса
4. Як завжди в нашій країні у Центра Зайнятості новенька будівля. Країна парадоксів - мільйони заробітчан через безробіття полишають Україну, а гроші МінСоцПолітики виділяються на будівлі Центрів Зайнятості. Чи то так стимулюють будівничу галузь?
5. Йдемо далі. Вознесенський собор 1858 року. Він як і багато інших храмів Лебедина був побудований на місці дерев'яних храмів
6. Школа. Достатньо підушатана. Особливо навколишня територія. Взагалі із благоустроєм у Лебедина проблема. Особливо він яскраво контрастує із добряче доглянутим Тростянцем.
7. Симпатична класична будівля колишньої Лебединської повітової земської управи. Зараз тут медичне училище
8. Поруч постамент із флагштоком. Напевно, тут стояв донедавна пам'ятник Лєніну
9. Комплекс непоганих будинків а-ля бароко 90-х))
10. Найсимпатичніший комплекс поруч розташованих будівель в місті по вулиці Героїв Майдана. Як на мене, звісно
11. Трапляються непогані новобуди в центрі. Радує, що це не пластикові атебешного вигляду коробки
12. Поруч сучасне мозаїчне панно
13. В центрі сквер із пам'ятником Тарасу Шевченку, який, до речі, гостював тут у родини Залеських.
А щодо скверу, то давно таких занедбаних скверів не бачив. Тим паче в самому центрі міста
14. В сквері розташований символ міста - лебеді. До речі, Лебедин з Харковом є однолітками
15. Торговельні ряди
16. Комплекс чималий
17. А тепер перлина міста - будівля міської управи 1913 року
18. Дерева на такій будівлі, як таке може бути?
19. Зараз тут розташовується пожежна частина
20. На території місцевого ринку по периметру є кілька симпатичних будинків на кшталт цього
21. Миколаївська церква 1890 року. Схожі храми є в Тростянці і Харкові (на Холодній Горі)
22. Поруч із церквою є будинок, в якому в середині XIX століття мешкав поет Михайло Петренко, представник харківської школи романтиків. Це йому належить вірш "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"
23. Не міг не звернути уваги на поширеність такого типу воріт. Їх дуже вже багато
24. Далі пішли до лікарні
25. Лікарня 1910 року. Діє і зараз.
26.
27.
28. На території чимало господарських будівель
29. Поруч із лікарнею храм. Який теж був перебудований із дерев'яного
30. Навпроти лікарні розташовується садиба Щокіна-Кротова кінця ХІХ століття
31. Також не зміг не звернути уваги на велику кількість пропагандиських радянських табличок на будинках. В Лебедині їх аномальна кількість. Із надписами а-ля ""тут був штаб такий-то такий", "в цій будівлі лікували партизанів" ітеде. Також в Лебедині є сквер, де ціла купа радянських пам'ятників.
32. Місцева прокуратура
33.
34. Місцевий художній музей із дверима з квіткою
35. Пам'ятник Голодомору
36. Пам'ятник "Павшим (хіба є таке слово в українській мові?) козакам борцям за волю України 1708-1909 років". Саме тут Петром І разом із Меньшиковим було знищено приблизно тисячу козаків прихильників Івана Мазепи.
37. Козацький хрест
Ще в місті в передмісті Кобижча є найстаріша на Сумщині дерев'яна церква, але ми вже по 30-ти градусні спеці доволі втомилися, щоб на дорогу витратити ще дві години пішки. Та вирішили відкласти її відвидини якось на потім, коли місто хоч трохи підмарафетять:)
Місто справило двояке враження. З одного боку тут чимало цікавинок, а з іншого - місто напрочуд недоглянуте, хоча і не викликає враження депресивного.
1. Десь о першій годині дня ми були вже в Лебедині. Стоп був, нагадаю, напрочуд вдалим. Прогулянку містом розпочали з цієї зупинки із лебедями
2. Далі почали йти в напрямку центру міста через суміш приватного сектору і п'ятиповерхівок. Шлях до центру був чималим, але нарешті почали траплятись дореволюційного вигляду будівлі на кшталт цієї
3. Впав в очі цей, обкладений радянцями плиткою, будинок. Але чи не вперше в житті, то виглядало більш-менш симпатично і не було бажання взяти кирку і розтрощити то до біса
4. Як завжди в нашій країні у Центра Зайнятості новенька будівля. Країна парадоксів - мільйони заробітчан через безробіття полишають Україну, а гроші МінСоцПолітики виділяються на будівлі Центрів Зайнятості. Чи то так стимулюють будівничу галузь?
5. Йдемо далі. Вознесенський собор 1858 року. Він як і багато інших храмів Лебедина був побудований на місці дерев'яних храмів
6. Школа. Достатньо підушатана. Особливо навколишня територія. Взагалі із благоустроєм у Лебедина проблема. Особливо він яскраво контрастує із добряче доглянутим Тростянцем.
7. Симпатична класична будівля колишньої Лебединської повітової земської управи. Зараз тут медичне училище
8. Поруч постамент із флагштоком. Напевно, тут стояв донедавна пам'ятник Лєніну
9. Комплекс непоганих будинків а-ля бароко 90-х))
10. Найсимпатичніший комплекс поруч розташованих будівель в місті по вулиці Героїв Майдана. Як на мене, звісно
11. Трапляються непогані новобуди в центрі. Радує, що це не пластикові атебешного вигляду коробки
12. Поруч сучасне мозаїчне панно
13. В центрі сквер із пам'ятником Тарасу Шевченку, який, до речі, гостював тут у родини Залеських.
А щодо скверу, то давно таких занедбаних скверів не бачив. Тим паче в самому центрі міста
14. В сквері розташований символ міста - лебеді. До речі, Лебедин з Харковом є однолітками
15. Торговельні ряди
16. Комплекс чималий
17. А тепер перлина міста - будівля міської управи 1913 року
18. Дерева на такій будівлі, як таке може бути?
19. Зараз тут розташовується пожежна частина
20. На території місцевого ринку по периметру є кілька симпатичних будинків на кшталт цього
21. Миколаївська церква 1890 року. Схожі храми є в Тростянці і Харкові (на Холодній Горі)
22. Поруч із церквою є будинок, в якому в середині XIX століття мешкав поет Михайло Петренко, представник харківської школи романтиків. Це йому належить вірш "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"
23. Не міг не звернути уваги на поширеність такого типу воріт. Їх дуже вже багато
24. Далі пішли до лікарні
25. Лікарня 1910 року. Діє і зараз.
26.
27.
28. На території чимало господарських будівель
29. Поруч із лікарнею храм. Який теж був перебудований із дерев'яного
30. Навпроти лікарні розташовується садиба Щокіна-Кротова кінця ХІХ століття
31. Також не зміг не звернути уваги на велику кількість пропагандиських радянських табличок на будинках. В Лебедині їх аномальна кількість. Із надписами а-ля ""тут був штаб такий-то такий", "в цій будівлі лікували партизанів" ітеде. Також в Лебедині є сквер, де ціла купа радянських пам'ятників.
32. Місцева прокуратура
33.
34. Місцевий художній музей із дверима з квіткою
35. Пам'ятник Голодомору
36. Пам'ятник "Павшим (хіба є таке слово в українській мові?) козакам борцям за волю України 1708-1909 років". Саме тут Петром І разом із Меньшиковим було знищено приблизно тисячу козаків прихильників Івана Мазепи.
37. Козацький хрест
Ще в місті в передмісті Кобижча є найстаріша на Сумщині дерев'яна церква, але ми вже по 30-ти градусні спеці доволі втомилися, щоб на дорогу витратити ще дві години пішки. Та вирішили відкласти її відвидини якось на потім, коли місто хоч трохи підмарафетять:)
Місто справило двояке враження. З одного боку тут чимало цікавинок, а з іншого - місто напрочуд недоглянуте, хоча і не викликає враження депресивного.
Щодо пам*ятника козакам, а, вірніше козацької могили
Date: 2018-04-26 08:56 am (UTC)