![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonЗапоріжжя - місто на Дніпрі. Один із найголовніших промислових центрів України.
Коли я приїхав з Василівки до Запоріжжя, то я одразу набрав![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
illyabarkov. Із яким ми домовились зустрітись за кілька хвилин. Він працював неподалік автовокзалу.
1. Йшовши на зустріч, я встиг звернути увагу на кілька будівель
2. Особливо мені запам'ятались ось ці "китайські" будиночки.
3. Поки чекав Іллю, роздивився Покровський собор, який був побудований наново і у відповідність до старого в 2007 році на місці зруйнованого комуністами
4. Екскурсія почалася із Олександрівська. Саме Олександрівськом називалось Запоріжжя до 1921 року.
5. Архітектура тут відповідна. Дореволюційна. Напрочуд скромна і невиразна.
6. Будинки в основному одно і двохповерхові
7.
8.
9.
10. Ось ця будівля, наприклад, була найвищою в Олександрівську
11. А ця найстаріша із вцілілих.
Сам же Олександрівськ був заснований на базі Олександрівської фортеці наприкінці ХVІІІ століття.
12. Запоріжжя довго було містом із невеликим населенням. І лише на початку ХХ століття населення міста почало великими темпами збільшуватись. Наразі населення міста становить 765 тисяч осіб. Щоправда, останніми роками кількість населення міста пішла донизу, як в принципі і в усіх українських промислових містах.
13. А якщо відійти квартал-два від типу центра Олександрівська , то можна побачити майже село.
14.
15. Синагога
16. Далі ми рушили до місцевого наукового і освітнього містечка. Називаю містечком, позаяк там знаходиться ціла низка освітніх закладів поруч.
17. Дорогою побачив будинок, у якому свого часу мешкав Л. Брєжнєв.
18. Пам'ятник якомусь невідомому мені козаку.
19. Один із ВИШів
20. Також ВУЗ
21. Непогана радянська архітектура. Принаймні, незвична.
22. Сучасна архітектура. В центрі міста вона майже не зустрічається. Але це і надобре. Поясню чому. Так вже, на щастя, сталося, що за часів СРСР Запоріжжя забудовувалось доволі якісно і комплексно. І в місті побудувалось ціле місто в місті. Тому зараз є мінімум два умовних центра в місті: історичний Олександрівськ і Соцмісто, яких з'єднує один Проспект. Саме Проспект, бо більшість містян так і кажуть. Словосполучення "проспект Лєніна" майже не вживають.
24. Навіть в стороні від Проспекту зустрічаються доволі якісні будівлі. До речі, щодо прапорів, так багато, як в Запоріжжі, я їх не бачив ніде. Важко знайти будинок, щоб там не було прапору України. Місцями їх і по 5 висить.
25.
26. Один із численних майданів
27. Не пам'ятаю чому я сфоткав цей атом, але щось там було цікавим чи важливим:)
28. Давайте тепер насолодимося якісною радянською архітектурою.
29.
30. Найцікавіше, що квартири тут давали звичайним працівникам заводу
31. Сам же проспект Лєніна є одним із найбільших у Європі.
32. І ще, допоки не забув, у Запоріжжі не буває заторів через рівні (ідеально пралельні і перпендикулярні вулиці) і широкі вулиці
33. Вежі
34.
35. Цей будинок просто шикарний
36. А цей розташований трохи в стороні від Проспекту і має майже круглу форму і велитенські розміри
37. Ось так виглядають під'їзди
38. А навпроти напівкільця попереднього будинку стоять ось такі будинки
38. Ще десь збоку від головної вулиці побачив сучасний католицький храм Бога Отця Милосердного (єдина така назва у східній Європі). Він мені нагадав храми Закарпаття.
39. Також цікавим є відповідність стилю до Соцміста кіосків. В одному з таких я бачив фан-шоп Металурга Запоріжжя
40. Мерія. До речі, про мерів. Як сказав мені Ілля, все добре, що робилося за роки незалежності, робилося мером Поляком, який чи то сам несподівано вмер, чи то його вбили, коли він був ще на посаді.
41. Непоганий пам'ятник афганцям
42. Рідкісний храм. Новобуд. Воно то і зрозуміло, під час забудови соцміста про які церкви могла йти мова
43. Місцями в Запоріжжі відкриваються ось такі пейзажі. Пейзажі ще підкріплені смородом заводів.
44. А місцями Запоріжжя вже, щоправда, далі від проспекту, стає сучаснішим
45. Дніпро
46. Острів Хортиця
47. Міст через Дніпро, який вже будують надцять років. Але все ж будують. А також купа стрибунів у воду. Стрибунів, як мух. Стрибають всі - і малі, і старі.
48. Пляж
49. Графіті. Куди ж без козаків
50. Далі ми пішли вздовж Дніпра (повноцінної набережної тут чомусь нема) ось сюди. До пам'ятника Святославу. За Святославом десь позаду центр, а попереду Дніпро. Досить дивним є те, що такі місця незабудовані. Але зараз вони хоч більш-менш причепурені. А колись тут були просто пустирі.
Далі ми із Іллею розсталися. Він поїхав на роботу, а я поїхав на Хортицю.
51. Перше, на що я звернув увагу на Хортиці - це ДніпроГЕС.
52. Вона дуже масштабна і грандіозна.
53.
54. Сам же острів Хортиця доволі великий.
55. Місцями скелястий
56. Але головною ціллю було побачити музей "Хортиця"
57. Чесно кажучи, музей не вразив. Тут все виключно бутафорне. Та і січі, як виявилося, тут не було.
58. Але все одно варто відвідати, щоб уявити, як приблизно жили січові козаки
59. Хоча зараз дивлюсь фото, і музей здається мені кращим, ніж наживо:) Може, то я просто втомився. В той день спека була просто нестерпна.
60. Типовий козацький храм
61.
62. Гармати і ДніпроГЕС
63. В одному з будинків прикольна інсталяція з люльок
64. Стилізований клозет
65.
66. На виході з Січі стоїть пам'ятник козаку
67. Далі я пішов до річки
68. Фото знизу і проти сонця
69. Потім я поперся до цієї вершини і з прапором і хрестом.
70. Звідки відкривається "чудовий" вид на Січ і лінії електропередач:)
71. Наостанок, майже як завжди, додам вокзал, який теж втемі стилі соцміста
72. Всередині висить наша колишня "еліта". Запоріжжя, виходить, потенційне місто, де можуть розгулювати ці персонажі. Так і уявляю, Вітя в шортах, гавайській сорочці і сланцях розгуляє по пляжу коло Дніпра.
В цілому місто мені сподобалося. У нього є своє обличчя і неповторні риси. Суцільна і якісна радянська архітектура може претендувати на включення запорізького соцміста у перелік всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, бо нічого подібного в жодному місті я не зустрічав і не впевнений, що в колишньому СРСР є міста із подібними до запорізького масштабами соцзабудови. І, на щастя, в Запоріжжі в ту забудову не натулили сучасних скляних коробок і іншого малоякісного добра. Благо, в місті є повно вільного простору для забудови.
Але в той же час, не відчувається розвитку міста в плані якісної сучасної архітектури.
Все, завершив опис міст, які я відвідав у липні, а саме:
Миколаїв
Херсон
Лузерне
Василівка
Запоріжжя
Далі на черзі міста з тріпу центральною Україною
Коли я приїхав з Василівки до Запоріжжя, то я одразу набрав
illyabarkov. Із яким ми домовились зустрітись за кілька хвилин. Він працював неподалік автовокзалу.1. Йшовши на зустріч, я встиг звернути увагу на кілька будівель
2. Особливо мені запам'ятались ось ці "китайські" будиночки.
3. Поки чекав Іллю, роздивився Покровський собор, який був побудований наново і у відповідність до старого в 2007 році на місці зруйнованого комуністами
4. Екскурсія почалася із Олександрівська. Саме Олександрівськом називалось Запоріжжя до 1921 року.
5. Архітектура тут відповідна. Дореволюційна. Напрочуд скромна і невиразна.
6. Будинки в основному одно і двохповерхові
7.
8.
9.
10. Ось ця будівля, наприклад, була найвищою в Олександрівську
11. А ця найстаріша із вцілілих.
Сам же Олександрівськ був заснований на базі Олександрівської фортеці наприкінці ХVІІІ століття.
12. Запоріжжя довго було містом із невеликим населенням. І лише на початку ХХ століття населення міста почало великими темпами збільшуватись. Наразі населення міста становить 765 тисяч осіб. Щоправда, останніми роками кількість населення міста пішла донизу, як в принципі і в усіх українських промислових містах.
13. А якщо відійти квартал-два від типу центра Олександрівська , то можна побачити майже село.
14.
15. Синагога
16. Далі ми рушили до місцевого наукового і освітнього містечка. Називаю містечком, позаяк там знаходиться ціла низка освітніх закладів поруч.
17. Дорогою побачив будинок, у якому свого часу мешкав Л. Брєжнєв.
18. Пам'ятник якомусь невідомому мені козаку.
19. Один із ВИШів
20. Також ВУЗ
21. Непогана радянська архітектура. Принаймні, незвична.
22. Сучасна архітектура. В центрі міста вона майже не зустрічається. Але це і надобре. Поясню чому. Так вже, на щастя, сталося, що за часів СРСР Запоріжжя забудовувалось доволі якісно і комплексно. І в місті побудувалось ціле місто в місті. Тому зараз є мінімум два умовних центра в місті: історичний Олександрівськ і Соцмісто, яких з'єднує один Проспект. Саме Проспект, бо більшість містян так і кажуть. Словосполучення "проспект Лєніна" майже не вживають.
24. Навіть в стороні від Проспекту зустрічаються доволі якісні будівлі. До речі, щодо прапорів, так багато, як в Запоріжжі, я їх не бачив ніде. Важко знайти будинок, щоб там не було прапору України. Місцями їх і по 5 висить.
25.
26. Один із численних майданів
27. Не пам'ятаю чому я сфоткав цей атом, але щось там було цікавим чи важливим:)
28. Давайте тепер насолодимося якісною радянською архітектурою.
29.
30. Найцікавіше, що квартири тут давали звичайним працівникам заводу
31. Сам же проспект Лєніна є одним із найбільших у Європі.
32. І ще, допоки не забув, у Запоріжжі не буває заторів через рівні (ідеально пралельні і перпендикулярні вулиці) і широкі вулиці
33. Вежі
34.
35. Цей будинок просто шикарний
36. А цей розташований трохи в стороні від Проспекту і має майже круглу форму і велитенські розміри
37. Ось так виглядають під'їзди
38. А навпроти напівкільця попереднього будинку стоять ось такі будинки
38. Ще десь збоку від головної вулиці побачив сучасний католицький храм Бога Отця Милосердного (єдина така назва у східній Європі). Він мені нагадав храми Закарпаття.
39. Також цікавим є відповідність стилю до Соцміста кіосків. В одному з таких я бачив фан-шоп Металурга Запоріжжя
40. Мерія. До речі, про мерів. Як сказав мені Ілля, все добре, що робилося за роки незалежності, робилося мером Поляком, який чи то сам несподівано вмер, чи то його вбили, коли він був ще на посаді.
41. Непоганий пам'ятник афганцям
42. Рідкісний храм. Новобуд. Воно то і зрозуміло, під час забудови соцміста про які церкви могла йти мова
43. Місцями в Запоріжжі відкриваються ось такі пейзажі. Пейзажі ще підкріплені смородом заводів.
44. А місцями Запоріжжя вже, щоправда, далі від проспекту, стає сучаснішим
45. Дніпро
46. Острів Хортиця
47. Міст через Дніпро, який вже будують надцять років. Але все ж будують. А також купа стрибунів у воду. Стрибунів, як мух. Стрибають всі - і малі, і старі.
48. Пляж
49. Графіті. Куди ж без козаків
50. Далі ми пішли вздовж Дніпра (повноцінної набережної тут чомусь нема) ось сюди. До пам'ятника Святославу. За Святославом десь позаду центр, а попереду Дніпро. Досить дивним є те, що такі місця незабудовані. Але зараз вони хоч більш-менш причепурені. А колись тут були просто пустирі.
Далі ми із Іллею розсталися. Він поїхав на роботу, а я поїхав на Хортицю.
51. Перше, на що я звернув увагу на Хортиці - це ДніпроГЕС.
52. Вона дуже масштабна і грандіозна.
53.
54. Сам же острів Хортиця доволі великий.
55. Місцями скелястий
56. Але головною ціллю було побачити музей "Хортиця"
57. Чесно кажучи, музей не вразив. Тут все виключно бутафорне. Та і січі, як виявилося, тут не було.
58. Але все одно варто відвідати, щоб уявити, як приблизно жили січові козаки
59. Хоча зараз дивлюсь фото, і музей здається мені кращим, ніж наживо:) Може, то я просто втомився. В той день спека була просто нестерпна.
60. Типовий козацький храм
61.
62. Гармати і ДніпроГЕС
63. В одному з будинків прикольна інсталяція з люльок
64. Стилізований клозет
65.
66. На виході з Січі стоїть пам'ятник козаку
67. Далі я пішов до річки
68. Фото знизу і проти сонця
69. Потім я поперся до цієї вершини і з прапором і хрестом.
70. Звідки відкривається "чудовий" вид на Січ і лінії електропередач:)
71. Наостанок, майже як завжди, додам вокзал, який теж в
72. Всередині висить наша колишня "еліта". Запоріжжя, виходить, потенційне місто, де можуть розгулювати ці персонажі. Так і уявляю, Вітя в шортах, гавайській сорочці і сланцях розгуляє по пляжу коло Дніпра.
В цілому місто мені сподобалося. У нього є своє обличчя і неповторні риси. Суцільна і якісна радянська архітектура може претендувати на включення запорізького соцміста у перелік всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, бо нічого подібного в жодному місті я не зустрічав і не впевнений, що в колишньому СРСР є міста із подібними до запорізького масштабами соцзабудови. І, на щастя, в Запоріжжі в ту забудову не натулили сучасних скляних коробок і іншого малоякісного добра. Благо, в місті є повно вільного простору для забудови.
Але в той же час, не відчувається розвитку міста в плані якісної сучасної архітектури.
Все, завершив опис міст, які я відвідав у липні, а саме:
Миколаїв
Херсон
Лузерне
Василівка
Запоріжжя
Далі на черзі міста з тріпу центральною Україною
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
(no subject)
Date: 2014-09-15 03:02 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-15 03:05 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-15 03:32 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-15 06:30 pm (UTC)на 46 фото
будівля схожа на черкаський річпорт
(no subject)
Date: 2014-09-15 06:34 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-15 06:36 pm (UTC)дуже непоганий варінат на цілий день подорожі
(no subject)
Date: 2014-09-16 07:39 am (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-15 06:32 pm (UTC)27 то фонтан і вся площа в пам'ять Чорнобильської трагедії, а цей камінь символізує мирний атом, котрий може бути і зовсім не мирним.
58 на січі зібрані курені з усіх січей
60 не зовсім типовий, там коли його починали будувати взяли проект з західної, на шкоду москалям
66 то типу Тарас Бульба
(no subject)
Date: 2014-09-15 07:11 pm (UTC)ну, щодо 66 фото, то все ж таки я б назвав його типовим, дерев'яний трьохзрубний класичний))
а щодо 58 фото не зовсім зрозумів, що значить, зібрані курені з усіх січей?
(no subject)
Date: 2014-09-16 07:36 am (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-16 07:55 am (UTC)не знав, дякую
(no subject)
Date: 2014-09-16 01:14 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-16 10:19 am (UTC)перша Січ була на Малій Хортиці, більш відомій як острів Байди.
(no subject)
Date: 2014-09-16 10:44 am (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-16 07:05 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-09-16 07:49 pm (UTC)мені Ілля мав показати ту колонію, але часу виявилось недостатньо
як не дивно, в Запоріжжі є на що подивитись, і все це не зовсім поруч одне із одним
(no subject)
Date: 2014-12-24 02:38 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-12-24 09:02 pm (UTC)не пам'ятаю, а про що там йшлося?:)
(no subject)
Date: 2014-12-24 10:28 pm (UTC)(no subject)
Date: 2014-12-25 07:18 am (UTC)