Відновлення чеської мови
Oct. 10th, 2011 10:56 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonПерші письмові згадки про чеську мову датують Х століттям, а вже в ХІ столітті з’явилися перші тексти чеською. На ХІІІ століття припадає розвиток літературної чеської мови, що мала за основу середньочеський діалект (празький). У цей же період з’являються перші пам’ятки літератури. У 1468 році виходить перша чеська друкована книга. В період гуманізму чеська стає повноцінною мовою науки і історії, співіснує разом із латиною. У XVI-XVII століттях починається розквіт чеської літературної мови.
Але в 1620 році внаслідок поразки чеських військ на Білій Горі відбувається її занепад, натомість набувають вжитку німецька і латина.
Найбільш важким періодом для чеського народу були три чверті років з початку XVIII століття. І сама нація, і її мова, і чеська література стояли на порозі своєї загибелі. За цей період не вийшло жодної книги чеською мовою, та й самі чехи далеко не завжди користувалися рідною мовою. Чеською спілкувались переважно тільки неосвічені селяни. А чеські інтелігенти і аристократи вважали за краще використовувати німецьку мову. Ще й школою граматики в той час видавалися різні інструкції, в яких чеську мову було подано як дуже мізерну і недостатньо сформовану для того, щоб можна було її в якійсь мірі застосовувати для спілкування, а тим більше вона не підходила для викладання. У результаті таких подій були всі передумови для того, щоб імператору Йосипу II повністю усунути чеську мову з ужитку в суспільстві, а також заборонити використовувати її в галузях, що стосується навчання, тобто заборонити викладання і чеської мови і, власне, чеською мовою.
Так, ухваливши рішення про проголошення німецької мови в якості загальноавстрійської, Йосип II ввів викладання нею в усіх середніх і вищих навчальних закладах в Чехії. Цей його вчинок викликав негативну реакцію з боку чеської нації, що й стало початком відродження не тільки чеської мови, але і чеської нації в цілому. Однак такий розвиток подій не був несподіваним. Початок відродження чеської народності, не бажаючи цього, поклала Марія Терезія - австрійська ерцгерцогиня. Прагнучи централізації, але зустрівши опір з боку чеської шляхти і аристократії, Марія-Терезія намагалася заручитися підтримкою простого народу. Так, відповідно до її наказу, був зроблений повний переклад Святого Письма чеською мовою і тисячі примірників були розповсюджені народу; були засновані кафедри чеської мови у військовій академії та у Віденському університеті; нові підручники були перекладені чеською мовою.
Чеське відродження історики поділяють на 3 періоди. Перший - кінець XVIII і початок XIX століття, другий період - 1820-1848 роки, і третій - з 1848 року до теперішнього часу.
Геласій Добнер, можна сказати, був засновником Руху з відродження чеської нації. Учений займався збиранням матеріалів з історії Чехії та чеського народу. Існує безліч його праць, написаних латиною і німецькою мовами, в яких він описував історію самої країни, розвиток чеської політики і церкви, а також робіт на тему бібліографії, археології, і безліч інших тем. Геласій Добнер є засновником історичної критики в Чехії. Його учні і побратими надалі організовували неофіційні збори в Празі, на яких розглядалися питання, що стосуються так званої «чеської старовини». І в 1770 році на основі таких зборів з'явилося «Вчене суспільство». Цілями і завданнями цієї організації було поширення серед чеського народу інформації про історію Чехії, її багатому літературному та художньому доробку, про природні ресурси, тим самим відроджуючи інтерес народу до свого минулого і любов до своєї батьківщини. Його засновником був Ігнатій Борн, який був людиною освіченою і «страждав» вільнодумством. Він зібрав навколо себе молодих однодумців, велика частина яких, як і він сам входило в Орден піаристів. У 1784 році «Вчене суспільство» було перейменовано в «Королівське товариство наук». Членами товариства було написано безліч праць, що стосуються чеської політичної нації і чеської мови. Це були роботи з історії Чехії та видання столітньої праці «Захист чеської мови» Пельцеля (1775 рік), дослідження старовини Мікулаша Фойгта, роботи з історії та археології Вацлава Дуріха, чеська католицька Біблія Прохазки і Дуріха, Новий Завіт Дуріха (1786 рік). Найбільший вплив на відродження надали роботи Йосипа Добровського.
У цей же час створюється гурток, до складу якого увійшли політично налаштовані письменники, які працювали над відновленням і перевиданням старовинних чеських книг, над словниками і граматичними посібниками. Вони також розробляли повчальні книги для чеського народу. Саме вони і виступили засновниками чеської літературної мови, розвиток якої було зупинено в кінці XVII століття. Вони довго сперечалися через те, якою ж має бути літературна мова. Чи то без змін залишити старочеську мову, чи то на її основі розробити нову мову. Врешті-решт, була складена основа чеської літературної мови. Проте, багато хто з них, у боротьбі за чистоту мови, почали завзято прибирати з неї всі іноземні запозичення, це стосувалося не тільки літератури, а й науки. Утворювалося безліч неологізмів, в результаті чого нова мова стала незрозумілою не лише для іноземців, які в тій чи іншій мірі володіли «старою» чеською мовою, але і для самих чехів.
Приблизно в 1820 році з'являється нове покоління патріотів, дії яких спрямовані були в дещо інше русло. У цей же час створюється «Музей Королівства Чеського», що став центром чеської літератури і політичної діяльності чеських патріотів. Поряд з цим відтворюються пам'ятки давньої літератури Чехії. Деякі з них були справжніми, а деякі були підробками. Але всі вони внесли свій неоціненний внесок у формування чеської літератури та історії. У перших рядах цього руху стояв Вацлав Танка.
Величезний внесок у відродження чеської мови вніс Й. Юнгман. Його праці - «Історія чеської літератури» (1825 рік), «Розмови про чеську мову» (1806 рік) - були спрямовані на розвиток чеської мови, відновлення її прав, на розвиток чеської літератури та відродження чеської історії. Завдяки зусиллям цього ученого на базі «Музею Королівства Чеського» було створено «Матіца Чеська» - відділення, в якому займалися виданням чеською мовою «Часопису» музею. Найбільш значною працею Й. Юнгмана був 5-томний чесько-німецький словник (1835-1839 роки). У ньому вчений зібрав не тільки різні словесні варіанти починаючи з часів середньовічної Чехії, але і робить спроби розширення словникового запасу сучасної чеської мови - в тому числі шляхом словотворчості, запозичення з сусідніх, братніх слов'янських мов. Роботи Юнгманна не втрачають своєї популярності та актуальності і сьогодні.
З 1848 року починається третій період відродження, ознаменований романтичним і народним напрямком чеської поезії. Головні поети початку цього періоду - Коллар, з його "Дочкою Слави", і Челаковський. Під час третього періоду історії відродження чеської мови розвиток чеської літератури, мови та науки отримав повну свободу від будь-яких утисків, заборон і переслідувань.
Зараз неможливо уявити Чехію без чеської мови…
Але в 1620 році внаслідок поразки чеських військ на Білій Горі відбувається її занепад, натомість набувають вжитку німецька і латина.
Найбільш важким періодом для чеського народу були три чверті років з початку XVIII століття. І сама нація, і її мова, і чеська література стояли на порозі своєї загибелі. За цей період не вийшло жодної книги чеською мовою, та й самі чехи далеко не завжди користувалися рідною мовою. Чеською спілкувались переважно тільки неосвічені селяни. А чеські інтелігенти і аристократи вважали за краще використовувати німецьку мову. Ще й школою граматики в той час видавалися різні інструкції, в яких чеську мову було подано як дуже мізерну і недостатньо сформовану для того, щоб можна було її в якійсь мірі застосовувати для спілкування, а тим більше вона не підходила для викладання. У результаті таких подій були всі передумови для того, щоб імператору Йосипу II повністю усунути чеську мову з ужитку в суспільстві, а також заборонити використовувати її в галузях, що стосується навчання, тобто заборонити викладання і чеської мови і, власне, чеською мовою.
Так, ухваливши рішення про проголошення німецької мови в якості загальноавстрійської, Йосип II ввів викладання нею в усіх середніх і вищих навчальних закладах в Чехії. Цей його вчинок викликав негативну реакцію з боку чеської нації, що й стало початком відродження не тільки чеської мови, але і чеської нації в цілому. Однак такий розвиток подій не був несподіваним. Початок відродження чеської народності, не бажаючи цього, поклала Марія Терезія - австрійська ерцгерцогиня. Прагнучи централізації, але зустрівши опір з боку чеської шляхти і аристократії, Марія-Терезія намагалася заручитися підтримкою простого народу. Так, відповідно до її наказу, був зроблений повний переклад Святого Письма чеською мовою і тисячі примірників були розповсюджені народу; були засновані кафедри чеської мови у військовій академії та у Віденському університеті; нові підручники були перекладені чеською мовою.
Чеське відродження історики поділяють на 3 періоди. Перший - кінець XVIII і початок XIX століття, другий період - 1820-1848 роки, і третій - з 1848 року до теперішнього часу.
Геласій Добнер, можна сказати, був засновником Руху з відродження чеської нації. Учений займався збиранням матеріалів з історії Чехії та чеського народу. Існує безліч його праць, написаних латиною і німецькою мовами, в яких він описував історію самої країни, розвиток чеської політики і церкви, а також робіт на тему бібліографії, археології, і безліч інших тем. Геласій Добнер є засновником історичної критики в Чехії. Його учні і побратими надалі організовували неофіційні збори в Празі, на яких розглядалися питання, що стосуються так званої «чеської старовини». І в 1770 році на основі таких зборів з'явилося «Вчене суспільство». Цілями і завданнями цієї організації було поширення серед чеського народу інформації про історію Чехії, її багатому літературному та художньому доробку, про природні ресурси, тим самим відроджуючи інтерес народу до свого минулого і любов до своєї батьківщини. Його засновником був Ігнатій Борн, який був людиною освіченою і «страждав» вільнодумством. Він зібрав навколо себе молодих однодумців, велика частина яких, як і він сам входило в Орден піаристів. У 1784 році «Вчене суспільство» було перейменовано в «Королівське товариство наук». Членами товариства було написано безліч праць, що стосуються чеської політичної нації і чеської мови. Це були роботи з історії Чехії та видання столітньої праці «Захист чеської мови» Пельцеля (1775 рік), дослідження старовини Мікулаша Фойгта, роботи з історії та археології Вацлава Дуріха, чеська католицька Біблія Прохазки і Дуріха, Новий Завіт Дуріха (1786 рік). Найбільший вплив на відродження надали роботи Йосипа Добровського.
У цей же час створюється гурток, до складу якого увійшли політично налаштовані письменники, які працювали над відновленням і перевиданням старовинних чеських книг, над словниками і граматичними посібниками. Вони також розробляли повчальні книги для чеського народу. Саме вони і виступили засновниками чеської літературної мови, розвиток якої було зупинено в кінці XVII століття. Вони довго сперечалися через те, якою ж має бути літературна мова. Чи то без змін залишити старочеську мову, чи то на її основі розробити нову мову. Врешті-решт, була складена основа чеської літературної мови. Проте, багато хто з них, у боротьбі за чистоту мови, почали завзято прибирати з неї всі іноземні запозичення, це стосувалося не тільки літератури, а й науки. Утворювалося безліч неологізмів, в результаті чого нова мова стала незрозумілою не лише для іноземців, які в тій чи іншій мірі володіли «старою» чеською мовою, але і для самих чехів.
Приблизно в 1820 році з'являється нове покоління патріотів, дії яких спрямовані були в дещо інше русло. У цей же час створюється «Музей Королівства Чеського», що став центром чеської літератури і політичної діяльності чеських патріотів. Поряд з цим відтворюються пам'ятки давньої літератури Чехії. Деякі з них були справжніми, а деякі були підробками. Але всі вони внесли свій неоціненний внесок у формування чеської літератури та історії. У перших рядах цього руху стояв Вацлав Танка.
Величезний внесок у відродження чеської мови вніс Й. Юнгман. Його праці - «Історія чеської літератури» (1825 рік), «Розмови про чеську мову» (1806 рік) - були спрямовані на розвиток чеської мови, відновлення її прав, на розвиток чеської літератури та відродження чеської історії. Завдяки зусиллям цього ученого на базі «Музею Королівства Чеського» було створено «Матіца Чеська» - відділення, в якому займалися виданням чеською мовою «Часопису» музею. Найбільш значною працею Й. Юнгмана був 5-томний чесько-німецький словник (1835-1839 роки). У ньому вчений зібрав не тільки різні словесні варіанти починаючи з часів середньовічної Чехії, але і робить спроби розширення словникового запасу сучасної чеської мови - в тому числі шляхом словотворчості, запозичення з сусідніх, братніх слов'янських мов. Роботи Юнгманна не втрачають своєї популярності та актуальності і сьогодні.
З 1848 року починається третій період відродження, ознаменований романтичним і народним напрямком чеської поезії. Головні поети початку цього періоду - Коллар, з його "Дочкою Слави", і Челаковський. Під час третього періоду історії відродження чеської мови розвиток чеської літератури, мови та науки отримав повну свободу від будь-яких утисків, заборон і переслідувань.
Зараз неможливо уявити Чехію без чеської мови…
