Чугуїв - одне з найстаріших і найвизначніших міст на Харківщині. Його заснував запорізький гетьман Яків Остряниця в 1638 році на місці Чугуївського городища, яке існувало ще в домонгольські часи. Місто знаходиться на відстані 35км від Харкова і має чудове сполучення із ним.

На місці сучасного міста козаки на чолі із Остряницею збудували тут дерев'яну фортецю, від якої, зрозуміло, нічого наразі не залишилось. Вояки його заснували - і вся історія Чугуєва нероздільно пов'язана із військовими. Навіть зараз тут одна з найбільших в Україні військових частин і одне з найбільших віськових летовищ.
1. Найвизначнішою архітектурною пам'яткою Чугуєва є будівля штабу військових поселень, яка побудована в 1831 році для поселень тут військових Слобідсько-Української губернії. Після ліквідації військових поселень, тут було військове звичайне училище, потім Суворовське, вчилась тут і Червона старшина...Словом, функції у нього були трохи різні, але завжди військові.

2. Будувалася ця будівля в комплексі із усім містом. Чугуїв мав стати таким собі суто вояцьким містом на самоутриманні

3. Чугуївський штаб військових поселень був одним із топових в російській імперії і дав найбільшу кількість георгіївських кавалерів. Але водночас російські офіцери називали цей заклад "розсадником мазепинства"

4. Тут вчилося багато видатних особистостей українського визвольного руху. Одним із них був часто згадуваний на цьому тижні - Петро Болбочан

5. Стан штабу наразі, на жаль, жалюгідний

6. У дворі взагалі якийсь смітник

7. Все виглядає покинутим

8. В частині будівлі зараз художній музей

9. Флюгер на башточці. До речі про башточку із годинником, є міська легенда, типу перед приїздом російського імператора, годинник зупинився і жоден годинникар не відважувався його поремонтувати. Але все ж таки один погодився його полагодити лише на день. Їм виявився місцевий єврей. І дійсно, годинник пропрацював цілий день, а потім знову не працював. Єврей просто кожну хвилину підкручув стрілку власноруч, звіряючись із своїм годинником.

10. Також поруч розташовується Покровський Собор, який зараз активно відновлюють після комуністів. Побудований він в першій половині ХІХ століття. І теж в комплексі із штабом

11. Дзвінниця поки тільки така

12. Але варто відійти на 200-300 метрів вбік, і можна побачити природу і відсутність міста. Позаду нас величезна площа із Лєниним, де раніше крокували військові, відточуючи свою майстерність.

13. Десь далі можна побачити Кочеток із церквою

14. Також поруч є непримітний на вигляд будинок, що був царським палацом Алєксандра ІІ, який тут же вів допит національного героя горців імама Шаміля.

15. Також навпроти штабу вціліли торговельні ряди

16. Навпроти яких залишився будинок (шкода, забув сфоткати), де мешкав свого часу і вчив російську мову Карл Густав Маннергейм.

17. А це центральна частина Чугуєва. Якась вона така, нічого особливого і цікавого

18. Наступною нашою ціллю було відвідати хату-музей Іллі Рєпіна, який народився тут.

19. "На этой усадьбе". Цікаве формулювання

20. Подвір'я садиби, де прожив свої молоді роки видатний український художник.

21. Один із будинків садиби

22. Одна фотка звідти. Не знаю, чи автентична обстановка.

23. Також на подвір'ї є пам'ятник художникові. Ще один є десь в місті, я його так і не побачив.

24. Подекуди в Чугуєві посеред дев'ятиповерхівок і пластику дев'яностих-початку двотисячних зустрічаються дореволюційні будинки

25. А далі ми поїхали до Введенки (вже писав про неї), де подивились найгарніший козацький дерев'яний храм Харківщини.

26. Після відвідин Чугуєва залишився осад, місто, яке могло б стати туристичним центром,як мінімум для харків'ян і максимум іноземців - тих же фінів і росіян, виглядає доволі жалюгідно...


На місці сучасного міста козаки на чолі із Остряницею збудували тут дерев'яну фортецю, від якої, зрозуміло, нічого наразі не залишилось. Вояки його заснували - і вся історія Чугуєва нероздільно пов'язана із військовими. Навіть зараз тут одна з найбільших в Україні військових частин і одне з найбільших віськових летовищ.
1. Найвизначнішою архітектурною пам'яткою Чугуєва є будівля штабу військових поселень, яка побудована в 1831 році для поселень тут військових Слобідсько-Української губернії. Після ліквідації військових поселень, тут було військове звичайне училище, потім Суворовське, вчилась тут і Червона старшина...Словом, функції у нього були трохи різні, але завжди військові.

2. Будувалася ця будівля в комплексі із усім містом. Чугуїв мав стати таким собі суто вояцьким містом на самоутриманні

3. Чугуївський штаб військових поселень був одним із топових в російській імперії і дав найбільшу кількість георгіївських кавалерів. Але водночас російські офіцери називали цей заклад "розсадником мазепинства"

4. Тут вчилося багато видатних особистостей українського визвольного руху. Одним із них був часто згадуваний на цьому тижні - Петро Болбочан

5. Стан штабу наразі, на жаль, жалюгідний

6. У дворі взагалі якийсь смітник

7. Все виглядає покинутим

8. В частині будівлі зараз художній музей

9. Флюгер на башточці. До речі про башточку із годинником, є міська легенда, типу перед приїздом російського імператора, годинник зупинився і жоден годинникар не відважувався його поремонтувати. Але все ж таки один погодився його полагодити лише на день. Їм виявився місцевий єврей. І дійсно, годинник пропрацював цілий день, а потім знову не працював. Єврей просто кожну хвилину підкручув стрілку власноруч, звіряючись із своїм годинником.

10. Також поруч розташовується Покровський Собор, який зараз активно відновлюють після комуністів. Побудований він в першій половині ХІХ століття. І теж в комплексі із штабом

11. Дзвінниця поки тільки така

12. Але варто відійти на 200-300 метрів вбік, і можна побачити природу і відсутність міста. Позаду нас величезна площа із Лєниним, де раніше крокували військові, відточуючи свою майстерність.

13. Десь далі можна побачити Кочеток із церквою

14. Також поруч є непримітний на вигляд будинок, що був царським палацом Алєксандра ІІ, який тут же вів допит національного героя горців імама Шаміля.

15. Також навпроти штабу вціліли торговельні ряди

16. Навпроти яких залишився будинок (шкода, забув сфоткати), де мешкав свого часу і вчив російську мову Карл Густав Маннергейм.

17. А це центральна частина Чугуєва. Якась вона така, нічого особливого і цікавого

18. Наступною нашою ціллю було відвідати хату-музей Іллі Рєпіна, який народився тут.

19. "На этой усадьбе". Цікаве формулювання

20. Подвір'я садиби, де прожив свої молоді роки видатний український художник.

21. Один із будинків садиби

22. Одна фотка звідти. Не знаю, чи автентична обстановка.

23. Також на подвір'ї є пам'ятник художникові. Ще один є десь в місті, я його так і не побачив.

24. Подекуди в Чугуєві посеред дев'ятиповерхівок і пластику дев'яностих-початку двотисячних зустрічаються дореволюційні будинки

25. А далі ми поїхали до Введенки (вже писав про неї), де подивились найгарніший козацький дерев'яний храм Харківщини.

26. Після відвідин Чугуєва залишився осад, місто, яке могло б стати туристичним центром,як мінімум для харків'ян і максимум іноземців - тих же фінів і росіян, виглядає доволі жалюгідно...

(no subject)
Date: 2013-10-08 06:30 pm (UTC)(no subject)
Date: 2013-10-08 07:14 pm (UTC)