Вирішив я більш-менш пристойно написати про свої закордонні мандри. Не дарма ж спільноту створювали=) Колись я робив пост про них, але це було давно і настрочено було усе в одному пості. І головне, у мене тоді не було жодного френда=)
Розпочну із Берліна.

Йшов 2011 рік. У мене був закордонний паспорт. У мене було бажання його використати. У мене було трохи зайвих грошей. Враховуючи, що паспорт у мене був чистісінький, то ми вирішили поїхати за путівкою. Це був перший мій шенген, і на даний момент (сподіваюсь, тільки на даний момент) єдиний.
Перш ніж потрапити до Берліна, ми проїхали всю Польщу від краю до краю. Надвечір оселилися в готелі на кордоні Польщі із Німеччиною. Вранці прокинулись, поснідали, приїхали до Берліна. Часу було десь із світовий день.
1. Першим побаченим став Бундестаг. Будівля в класичному стилі, яких в місті доволі багатенько. Це єдине, що ми побачили із гідом, далі ми вирішили ходити самостійно.

2. Типова вулиця столиці Німеччини. Вулиці "одягнені" в основному у стиль функціоналізм

3. Але дуже часто трапляються і класичні будівлі

4. В місті доволі чисто. Хоча нам казали, що Берлін ледь не найбрудніше місто Німеччини. Ну, не знаю, нам би такі "брудні" міста.

5. Туристів в Берліні було багатенько.

6. Найкрасивіший храм Берліна, як на мене.

7. Туристичний човник, що плаває річкою Шпреє.

8. Червона Ратуша. Якщо не помиляюсь, тут розташовувались органи влади Східного Берліну. У фонтані перед ним стоть...диван. Ми в на ньому посиділи. Ви колись сиділи на дивані у фонтані? А дарма)))

9. Трошки берлінських готичних храмів

10. Це вже трохи подалі від центральної частини міста.

11. Прикольна ратушоподібна будівля

12. Всередині якогось храму. Висить якась коняка.

13. Малі архітектурні форми.

14. Також за Червоною ратушею вцілів після Другої Світової невеликий автентичний німецький квартальчик. Десь тут в будівлі колишнього середньовічного суду ми попили німецького пивка. А також там на барі я нагріб безкоштовних листівок із зображенням Берліна, які я подарував своїм колегам (тіткам старшим за бальзаківський вік) з заводу=) Була і така сторінка в моїй біографії=)
з.і. магніти тут коштували від 6 ойро, я зажав такі гроші=)

15. А ось тут: солодка парочка - маркс і Енгельс та один із великої кількості ведмедів.

16. Типова картинка - ровери.

17. Далі нам хтось порадив сходити в якийсь готель, де є ліфт-акваріум. Щоб на ньому покататися теж треба було викласти чи то 10, чи то 15 ойриків. Ми знову відмовили собі у такому щасті. Вирішили просто покататися в звичайному ліфті (лохи приїхали з села, їх електричка привезла (с), ги-ги). Тільки вийшов невеликий конфуз - вхід до ліфту по картці. Туди ми зайшли із мешканцями готелю, непідозрюючи про це. А назад зайти в нього, щоб поїхати донизу, вже не змогли. Поблукавши на своєму поверсі, ледь спіймали малих, які допомогли відчинити нам двері))
18. Вийшовши звідти, пішли знову гуляти.

19. Німецький культурний центр

20.

21. Помітив, що тут популярна тема із коняками. Багато пам'ятників із ними.

22. Річка Шпреє, будинки на набережній і телевежа, яку видно ледь не з кожної точки.

23. Сучасне мистецтво.

24. Фото типу "аби було"=)

25. Пам'ятники: в камені і в якості живої людини. До речі, перший раз таке побачив саме там. Потім і у нас стали такі з'являтися.

26. А-ля травневий Київ, квітнуть каштани.

27. Університет Гумбольдта. І пам'ятник йому ж.

28. Знову він із ще одним пам'ятником.

29. Книжковий базарчик

30. Пам'ятник Фрідріху Великому на Унтер-дер-Лінден (центральна вулиця)

31. А це великі діячі німецької культури під Фрідріхом. Куди ж без конячок.

32. Храм. Чесно кажучи, не пам'ятаю, це один і той самий чи то різні.

33. Одна з площ Берліна. Тут знаходиться будівля, де проводиться Бієнале. Ну, ми для годиться пройшлись червоною доріжкою

34. Приємна затишна атмосфера. До речі, турків не так вже і багато. Я очікував їх більшої кількості.

35. Велобар. Тут я теж побачив його вперше.

36. Ще щодо того, що буцім-то німкені жахливі. Мені здалося, що це не так. Вони звичайно - не красуні, але і не страшні.

37. А ось, мабуть, найвідоміша споруда Берліна - Бранденбурзькі ворота.

38. Починало вечоріти і ми вже морально почали готуватися до переїзду в Прагу.

39. Знову Бундестаг

40. А далі нам видали по автівці, і ми поїхали вже на своїх залізних конях.

41. Дорогою ми побачили велику кількість вітряків. Це не просто так=) Німці приділяють багато уваги альтернативним джерелам енергії. Вартість одного вітряка дорівнює приблизно мільйону євро. Людина купляє його і продає енергію державі. І через 3-5 років вітряк повністю окупається і починає приносити прибуток власникові. Але не у всіх є мільйон євро і деякі німці купляють їх у складчину.

Щоб ще додати?
Ціни на продукти вище за наші. На якісний одяг менші.
Дороги відмінні. Ну, це не секрет.
Російської ніхто не розуміє, хоча нам казали, що багато хто її знає. Але нам було достатньо нашої фіговенької англійської.
До речі, коли попрохали у офіціантки меню російською, вона скривилася=)
Місто є дуже вже правильним, люди переходять дорогу виключно на зелений колір світлофору, спілкуються врівноважено, кіпішу не помітив за цілий день жодного.
Ще багато людей займається спортом. Були в якомусь парку, то там цілі табуни бігають.
Коли знаходились в Берліні особливого захвату я не відчув. Мабуть, очікував більшого. Проте із роками чогось захотілося його відвідати ще. Щось в ньому є таке, що примушує згадувати його і бажати повернутися ще.
Розпочну із Берліна.

Йшов 2011 рік. У мене був закордонний паспорт. У мене було бажання його використати. У мене було трохи зайвих грошей. Враховуючи, що паспорт у мене був чистісінький, то ми вирішили поїхати за путівкою. Це був перший мій шенген, і на даний момент (сподіваюсь, тільки на даний момент) єдиний.
Перш ніж потрапити до Берліна, ми проїхали всю Польщу від краю до краю. Надвечір оселилися в готелі на кордоні Польщі із Німеччиною. Вранці прокинулись, поснідали, приїхали до Берліна. Часу було десь із світовий день.
1. Першим побаченим став Бундестаг. Будівля в класичному стилі, яких в місті доволі багатенько. Це єдине, що ми побачили із гідом, далі ми вирішили ходити самостійно.

2. Типова вулиця столиці Німеччини. Вулиці "одягнені" в основному у стиль функціоналізм

3. Але дуже часто трапляються і класичні будівлі

4. В місті доволі чисто. Хоча нам казали, що Берлін ледь не найбрудніше місто Німеччини. Ну, не знаю, нам би такі "брудні" міста.

5. Туристів в Берліні було багатенько.

6. Найкрасивіший храм Берліна, як на мене.

7. Туристичний човник, що плаває річкою Шпреє.

8. Червона Ратуша. Якщо не помиляюсь, тут розташовувались органи влади Східного Берліну. У фонтані перед ним стоть...диван. Ми в на ньому посиділи. Ви колись сиділи на дивані у фонтані? А дарма)))

9. Трошки берлінських готичних храмів

10. Це вже трохи подалі від центральної частини міста.

11. Прикольна ратушоподібна будівля

12. Всередині якогось храму. Висить якась коняка.

13. Малі архітектурні форми.

14. Також за Червоною ратушею вцілів після Другої Світової невеликий автентичний німецький квартальчик. Десь тут в будівлі колишнього середньовічного суду ми попили німецького пивка. А також там на барі я нагріб безкоштовних листівок із зображенням Берліна, які я подарував своїм колегам (тіткам старшим за бальзаківський вік) з заводу=) Була і така сторінка в моїй біографії=)
з.і. магніти тут коштували від 6 ойро, я зажав такі гроші=)

15. А ось тут: солодка парочка - маркс і Енгельс та один із великої кількості ведмедів.

16. Типова картинка - ровери.

17. Далі нам хтось порадив сходити в якийсь готель, де є ліфт-акваріум. Щоб на ньому покататися теж треба було викласти чи то 10, чи то 15 ойриків. Ми знову відмовили собі у такому щасті. Вирішили просто покататися в звичайному ліфті (лохи приїхали з села, їх електричка привезла (с), ги-ги). Тільки вийшов невеликий конфуз - вхід до ліфту по картці. Туди ми зайшли із мешканцями готелю, непідозрюючи про це. А назад зайти в нього, щоб поїхати донизу, вже не змогли. Поблукавши на своєму поверсі, ледь спіймали малих, які допомогли відчинити нам двері))

18. Вийшовши звідти, пішли знову гуляти.

19. Німецький культурний центр

20.

21. Помітив, що тут популярна тема із коняками. Багато пам'ятників із ними.

22. Річка Шпреє, будинки на набережній і телевежа, яку видно ледь не з кожної точки.

23. Сучасне мистецтво.

24. Фото типу "аби було"=)

25. Пам'ятники: в камені і в якості живої людини. До речі, перший раз таке побачив саме там. Потім і у нас стали такі з'являтися.

26. А-ля травневий Київ, квітнуть каштани.

27. Університет Гумбольдта. І пам'ятник йому ж.

28. Знову він із ще одним пам'ятником.

29. Книжковий базарчик

30. Пам'ятник Фрідріху Великому на Унтер-дер-Лінден (центральна вулиця)

31. А це великі діячі німецької культури під Фрідріхом. Куди ж без конячок.

32. Храм. Чесно кажучи, не пам'ятаю, це один і той самий чи то різні.

33. Одна з площ Берліна. Тут знаходиться будівля, де проводиться Бієнале. Ну, ми для годиться пройшлись червоною доріжкою

34. Приємна затишна атмосфера. До речі, турків не так вже і багато. Я очікував їх більшої кількості.

35. Велобар. Тут я теж побачив його вперше.

36. Ще щодо того, що буцім-то німкені жахливі. Мені здалося, що це не так. Вони звичайно - не красуні, але і не страшні.

37. А ось, мабуть, найвідоміша споруда Берліна - Бранденбурзькі ворота.

38. Починало вечоріти і ми вже морально почали готуватися до переїзду в Прагу.

39. Знову Бундестаг

40. А далі нам видали по автівці, і ми поїхали вже на своїх залізних конях.

41. Дорогою ми побачили велику кількість вітряків. Це не просто так=) Німці приділяють багато уваги альтернативним джерелам енергії. Вартість одного вітряка дорівнює приблизно мільйону євро. Людина купляє його і продає енергію державі. І через 3-5 років вітряк повністю окупається і починає приносити прибуток власникові. Але не у всіх є мільйон євро і деякі німці купляють їх у складчину.

Щоб ще додати?
Ціни на продукти вище за наші. На якісний одяг менші.
Дороги відмінні. Ну, це не секрет.
Російської ніхто не розуміє, хоча нам казали, що багато хто її знає. Але нам було достатньо нашої фіговенької англійської.
До речі, коли попрохали у офіціантки меню російською, вона скривилася=)
Місто є дуже вже правильним, люди переходять дорогу виключно на зелений колір світлофору, спілкуються врівноважено, кіпішу не помітив за цілий день жодного.
Ще багато людей займається спортом. Були в якомусь парку, то там цілі табуни бігають.
Коли знаходились в Берліні особливого захвату я не відчув. Мабуть, очікував більшого. Проте із роками чогось захотілося його відвідати ще. Щось в ньому є таке, що примушує згадувати його і бажати повернутися ще.
(no subject)
Date: 2016-01-06 07:52 pm (UTC)