Довжик і Дергачі
Jun. 24th, 2013 09:14 pmБула неділя. Було спекотно. Було вирішено поїхати кудись покупатися. Безлюдівка вже набридла. Тому, подивившись на мапу Харківської області, вирішили відвідати Рогозянське водосховище. Плюс в Вікіпедії побачив, що в Довжику (селі, що поруч із водосховищем) є садиба Голіциних.

План був таким: подивитись на садибу, покупатись і поїхати додому.
Вийшло трохи не так.
1. Щоб знайти Довжик, нам довелося непогано так покружляти Золочівським районом. Табличку із Довжиком ми провтикали

2. Тому довелося покататися туди-сюди, споглядаючи слобожанські краєвиди

3. До речі, у нас теж стало модним ставити хрести на узбіччях

4. Нарешті ми доїхали до Довжика, дізнались навіть, де садиба. Але тут спіткав нас епікфейл - садибу розібрали на дачі. Сама садиба знаходилась там, де зараз хащаки. Вирішили полізти подивитись хоч на залишки, які ми врешті-решт не знайшли. А знайшли якусь покинуту дачу

5. Ще трохи полазили навколо. І єдине, що знайшли, що хоч трохи схоже на частину садиби - це ось ця червона будівля. І то я невпевнений щодо приналежності її до садиби. Можливо, це просто чийсь льох.

Ну добре, думаємо. Фігня трапилась із садибою, поїдемо хоч покупаємося. Але і тут нас спіткала неудача - на мапі нормальне водосховище, а наживо купа ставочків, до яких не під'їдеш. Знайшли єдине місце, де можна під'їхати - напали собаки. Тож у нас був повний облом))) Поїхали назад.
6. А це сільський храм, до речі))

Дорогою додому вирішили зупинитись в Дергачах. Щоб поїздка не була вже зовсім даремною.
Не знаю, як у вас. Але у нас в Харкові, принаймні на Нових Домах, Дергачі - це місце легендарне. Всі кугути, з якими ми зіштовхувалися у дитинстві (до років так 15), неодмінно мали бути із Дергачів або Бабаїв. Так і казали, ти що з Дергачів (Бабаїв)?
Так ось, Дергачі виявились набагато кращими, ніж я очікував.
7. Тут є і непоганий пам'ятник Шевченку

8. І вчительці

9. І є залишки дореволюційної провінційної архітектури. До речі, зверніть увагу на вказівник із назвою вулиці - такі по всьому місту

10. Місто виявилося доволі охайним і доглянутим

11. До речі, Дергачі ненабагато молодші за Харків. Засновані в 1660 році, як завжди на Слобожанщині, козаками.

12. Населення тут до 20 тисяч

13. Є тут і храм. Схоже, нещодавно позолотили куполи. Кугутство церковників на марші

14. А храм немолодий. 1838 року.

15. В містечку часто можна побачити їхній герб із козаком Деркачем

16. Ще є дивним, що будівля міськради знаходиться у доволі скромному будинку.
Навіть цей радянський Будинок Культури і той має соліднішу будівлю

17. Також все місто прикрашене різнокольоровими прапорцями

18. І вздовж узбіч стоять борди із видатними мешканцями міста. Їх реально дофіга, і, як правило, звичайні робітники, а не чиновники.
Ось на цьому борді відмінниця.

19. Як на мене, доволі приємне затишне містечко. На виїзді муляж козаків і вітрячок.

План був таким: подивитись на садибу, покупатись і поїхати додому.
Вийшло трохи не так.
1. Щоб знайти Довжик, нам довелося непогано так покружляти Золочівським районом. Табличку із Довжиком ми провтикали

2. Тому довелося покататися туди-сюди, споглядаючи слобожанські краєвиди

3. До речі, у нас теж стало модним ставити хрести на узбіччях

4. Нарешті ми доїхали до Довжика, дізнались навіть, де садиба. Але тут спіткав нас епікфейл - садибу розібрали на дачі. Сама садиба знаходилась там, де зараз хащаки. Вирішили полізти подивитись хоч на залишки, які ми врешті-решт не знайшли. А знайшли якусь покинуту дачу

5. Ще трохи полазили навколо. І єдине, що знайшли, що хоч трохи схоже на частину садиби - це ось ця червона будівля. І то я невпевнений щодо приналежності її до садиби. Можливо, це просто чийсь льох.

Ну добре, думаємо. Фігня трапилась із садибою, поїдемо хоч покупаємося. Але і тут нас спіткала неудача - на мапі нормальне водосховище, а наживо купа ставочків, до яких не під'їдеш. Знайшли єдине місце, де можна під'їхати - напали собаки. Тож у нас був повний облом))) Поїхали назад.
6. А це сільський храм, до речі))

Дорогою додому вирішили зупинитись в Дергачах. Щоб поїздка не була вже зовсім даремною.
Не знаю, як у вас. Але у нас в Харкові, принаймні на Нових Домах, Дергачі - це місце легендарне. Всі кугути, з якими ми зіштовхувалися у дитинстві (до років так 15), неодмінно мали бути із Дергачів або Бабаїв. Так і казали, ти що з Дергачів (Бабаїв)?
Так ось, Дергачі виявились набагато кращими, ніж я очікував.
7. Тут є і непоганий пам'ятник Шевченку

8. І вчительці

9. І є залишки дореволюційної провінційної архітектури. До речі, зверніть увагу на вказівник із назвою вулиці - такі по всьому місту

10. Місто виявилося доволі охайним і доглянутим

11. До речі, Дергачі ненабагато молодші за Харків. Засновані в 1660 році, як завжди на Слобожанщині, козаками.

12. Населення тут до 20 тисяч

13. Є тут і храм. Схоже, нещодавно позолотили куполи. Кугутство церковників на марші

14. А храм немолодий. 1838 року.

15. В містечку часто можна побачити їхній герб із козаком Деркачем

16. Ще є дивним, що будівля міськради знаходиться у доволі скромному будинку.
Навіть цей радянський Будинок Культури і той має соліднішу будівлю

17. Також все місто прикрашене різнокольоровими прапорцями

18. І вздовж узбіч стоять борди із видатними мешканцями міста. Їх реально дофіга, і, як правило, звичайні робітники, а не чиновники.
Ось на цьому борді відмінниця.

19. Як на мене, доволі приємне затишне містечко. На виїзді муляж козаків і вітрячок.

(no subject)
Date: 2013-06-25 10:11 am (UTC)(no subject)
Date: 2013-06-25 11:19 am (UTC)(no subject)
Date: 2013-06-25 01:18 pm (UTC)Хрести в полях і на узбіччях дуже популярні в Західній Україні.
(no subject)
Date: 2013-06-25 01:27 pm (UTC)так, західна мода на хрести переходить і до нас
(no subject)
Date: 2013-06-26 08:03 am (UTC)(no subject)
Date: 2013-06-27 09:05 pm (UTC)(no subject)
Date: 2013-06-28 06:05 am (UTC)