Дрогобич - місто у Львівській області. Давно хотів поїхати до нього. А нещодавно ще й прочитав "Перехресні стежки" Франка і "Цинамонові крамниці" Шульца. Події у цих творах відбувалися саме тут, тому мене сюди потягло дуже і дуже:) Вулиці Крокодила я тут не знайшов, але знайшов багато цікавого.
1. Розпочну із ратуші на Ринку
2. А це традиційний для європейських міст - Ринок. Із Степаном Бандерою.
3. Цікава фасада будівель у стилі функціоналізму
4. Новорічна ялинка на Ринку
5. Під іншим кутом
6. На кутках Ринку знаходяться храми різник конфесій. Троїцький Собор УГКЦ з одного кута
7. І костел Святого Варфоломія з іншого. Як на мене, є найбільшою домінантою міста.
8. Чудова і трохи незвична готика для наших земель. Фас
9. Анфас
10. Поруч із входом пам'ятник Папі Римському Павлу Іоану ІІ
11. Також поруч із костелом розташовується башта - найдавніша споруда міста
12. Навколо Ринку є купа затишних із чудовими будинками вулиць
13.
14.
15. Чудові будиночки
16.
17. Але далі ми вийшли на вулиці Шевченка і Франка, де ціла низка вілл із неймовірною архітектурою. Наприклад, ця стала одним із "учасників" твору Франка "Борислав сміється"
18. А це колишня вілла Бургомістра, яка могла вже бути "учасником" "Перехресних стежок"
19. Зараз вони, як правило, виконують адміністративні та навчальні функції
20. Це, якщо не помиляюсь, якийсь навчальний корпус
21. А це військомат
22. Бібліотека із В'ячеславом Чорноволом
23. А це якийсь центр для молоді
24. Чудова вілла Б'янка
25. Не менш чудова вілла віцебургомістра
26. Тут теж, думаю, не роботяги жили
27. Реальна гімназія, в якій навчався Іван Франко
28. Місцева статуя Свободи
29. Музей Дрогобиччина
30. Музей Франка і пам'ятник митцю праворуч
31.
32.
33.
34.
35. Додам трохи пам'ятників. Василю Стефанику.
36. Адаму Міцкевичу
37. Степанові Бандері
38. Тарасові Шевченку
39. І найвідомішому дрогобичанину - Юрію Дрогобичу.
40. Далі приділю увагу дерев'яним храмам. Першим відвіданим був храм Святого Юра кінця 15 століття. Екскурсовод розповіла, що його ніби-то збираються внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз він активно реставрується.
41. Всередені він розписаний. До того ж можна піднятися на другий поверх, чим ми і скористалися
42. Наступним храмом стала Воздвиженська церква, що знаходиться на території пожежної частини. Але туди впускають без жодних проблем (з.і. і не скажеж, що це 31 грудня - сонечко, зелена травка)
43. Дзвінниця
44. Поміж храмів знаходиться не менш цікавий об'єкт - найстаріша діюча в Європі солеварня 13 сторіччя
45. Але це ще не все. Ще в Дрогобичі вразив колишній суд, а зараз педуніверситет.
46.
47. Поруч із ним розташовується Василіанський монастир. Як бачимо, теж активно ремонтується.
48. Подвір'я монастиря
49. Тепер додам ще трохи різних фоток.
50. Приємний функціоналізм
51. Тащуся я від галицьких шкіл:)
52. Розкішні двері
53. Новозбудований храм УПЦ КП
54. І старозбудована покинута синагога - найбільша у східній Галичині.
55.
56. Але був в Дрогобичі прикол, який я досі не можу зрозуміти.
Ось цей. В центрі міста на вузікій вулиці діє базар. І ця вулиця не єдина.
57. Але не будем про погане, краще ще раз глянемо на ратушу і почимчикуємо до вокзалу
58. Вокзал.
Дрогобич дуже сподобався.
Схоже, що він став тим містом, до якого захочеться ще повернутися.
Шкода, що не знайшов шпіхлер і не відвідав музей Бруно Шульца. Але, як-то кажуть, буде нагода ще повернутися знову.
(no subject)
Date: 2013-01-06 09:40 pm (UTC)(no subject)
Date: 2013-01-06 09:46 pm (UTC)(no subject)
Date: 2013-01-06 09:51 pm (UTC)(no subject)
Date: 2013-01-06 09:53 pm (UTC)