![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonТрієст - місто на північному сході Італії. Населення 205 тисяч осіб
Приїхали ми до Трієста надвечір. Вирішили заселитися до якогось хостелу чи недорогого готелю. Але була у нас суттєва перепона. В цей день в місті мав виступати Iron Maiden, а наступного Aerosmith. Тож в хостелах взагалі не лишилося вільних місць, а на номери в готелях, що залишилися, цінники дорівнювали бюджету всієї нашої двотижневої подорожі. Тож вирішили просто вештатися нічним містом.
1. Це наша перепона, себто концерт Iron Maiden. Наступного дня ще наживо побачив Стіва Тайлера на саундчеку.
2. А це "культурні" європейці. Так що не тільки в Україні бидлячать під час масових заходів
3. Потім ми погуляли вечірнім містом, повечеряли в китайському ресторанчику. А після вже перечекали ніч, і зі сходом сонця пішли на морько. Адріатичне.
4. Файно, коло навколо майже нікого нема
5. Але хвилина за хвилиною, сонечко вище і вище, і людей стає дедалі більше
6.
7. Десь до 10-11 години ми були на морі, а потім пішли досліджувати вже безпосередньо місто
8. Біля моря ось такі невисокі будиночки
9. Йдемо до центру міста. Гарна із затінком дорога.
10. Місто
11. В архітектурі вже більше відчувається вплив центральної Європи. Це не є дивним, позаяк Трієст чималу частину свого буття провів під владою Австрії.
12. Типова вулиця для якогось центрально-європейського міста
13.
14. Тут вже більше Італії
15.
16. Ну, і типова картина для італійського міста. Мопеди.
17.
18.
19.
20. Сербський православний храм. До речі, тут чимала діаспора вихідців із екс-Югославії.
21. Свого часу, років сто тому, чверть населення міста була словенцями. Але потім до влади прийшли італійські фашисти...
22. Цікавим відкриттям для мене стало те, що з 1947 по 1954 рік Трієст із навколишніми селами був вільною державою і поділений на дві зони, А і Б на кшталт Берліна. Зону А контролювали союзники, зону Б - Югославія. І тільки в 1954 зона А із Трієстом була приєднана до Італії. Зона Б відійшла до Югославії. Але остання прагнула включення до своєї держави ще зони А. Навіть робили військові напади.
23.
24. Під час нашого перебування в Трієсті було досить таки спекотно, тож на дослідження міста у нас пішло не більше кількох годин.
25.
26.
27. Пам'ятник ірландському письменнику Джеймсу Джойсу. Напевно, він бував тут.
28. Набережна
29.
30.
31. Йду до моря. В спеку саме те, що треба))
32. Дітлахи кудись вантажаться
33. Вид на набережну
34. Праворуч сцена, де я невдовзі побачу Стіва Тайлера)) А за сценою міська ратуша. Доволі красива, але сфоткати її через сцену не видалося можливим.
35.
36. Кілька пам'ятників біля моря. Це військовому
37. А це, напевно, швачкам.
38. Залізничний вокзал Трієста.
39. І бус, яким ми вирушили до Словенії.
На цьому все. Італія нарешті показана))
Трієст доволі непогане місто, але не сказав би, що сюди варто їхати спеціально. Все ж таки в Італії є набагато більш цікаві міста. Але якщо у вас є час і гроші, то чому ні.
Приїхали ми до Трієста надвечір. Вирішили заселитися до якогось хостелу чи недорогого готелю. Але була у нас суттєва перепона. В цей день в місті мав виступати Iron Maiden, а наступного Aerosmith. Тож в хостелах взагалі не лишилося вільних місць, а на номери в готелях, що залишилися, цінники дорівнювали бюджету всієї нашої двотижневої подорожі. Тож вирішили просто вештатися нічним містом.
1. Це наша перепона, себто концерт Iron Maiden. Наступного дня ще наживо побачив Стіва Тайлера на саундчеку.
2. А це "культурні" європейці. Так що не тільки в Україні бидлячать під час масових заходів
3. Потім ми погуляли вечірнім містом, повечеряли в китайському ресторанчику. А після вже перечекали ніч, і зі сходом сонця пішли на морько. Адріатичне.
4. Файно, коло навколо майже нікого нема
5. Але хвилина за хвилиною, сонечко вище і вище, і людей стає дедалі більше
6.
7. Десь до 10-11 години ми були на морі, а потім пішли досліджувати вже безпосередньо місто
8. Біля моря ось такі невисокі будиночки
9. Йдемо до центру міста. Гарна із затінком дорога.
10. Місто
11. В архітектурі вже більше відчувається вплив центральної Європи. Це не є дивним, позаяк Трієст чималу частину свого буття провів під владою Австрії.
12. Типова вулиця для якогось центрально-європейського міста
13.
14. Тут вже більше Італії
15.
16. Ну, і типова картина для італійського міста. Мопеди.
17.
18.
19.
20. Сербський православний храм. До речі, тут чимала діаспора вихідців із екс-Югославії.
21. Свого часу, років сто тому, чверть населення міста була словенцями. Але потім до влади прийшли італійські фашисти...
22. Цікавим відкриттям для мене стало те, що з 1947 по 1954 рік Трієст із навколишніми селами був вільною державою і поділений на дві зони, А і Б на кшталт Берліна. Зону А контролювали союзники, зону Б - Югославія. І тільки в 1954 зона А із Трієстом була приєднана до Італії. Зона Б відійшла до Югославії. Але остання прагнула включення до своєї держави ще зони А. Навіть робили військові напади.
23.
24. Під час нашого перебування в Трієсті було досить таки спекотно, тож на дослідження міста у нас пішло не більше кількох годин.
25.
26.
27. Пам'ятник ірландському письменнику Джеймсу Джойсу. Напевно, він бував тут.
28. Набережна
29.
30.
31. Йду до моря. В спеку саме те, що треба))
32. Дітлахи кудись вантажаться
33. Вид на набережну
34. Праворуч сцена, де я невдовзі побачу Стіва Тайлера)) А за сценою міська ратуша. Доволі красива, але сфоткати її через сцену не видалося можливим.
35.
36. Кілька пам'ятників біля моря. Це військовому
37. А це, напевно, швачкам.
38. Залізничний вокзал Трієста.
39. І бус, яким ми вирушили до Словенії.
На цьому все. Італія нарешті показана))
Трієст доволі непогане місто, але не сказав би, що сюди варто їхати спеціально. Все ж таки в Італії є набагато більш цікаві міста. Але якщо у вас є час і гроші, то чому ні.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
(no subject)
Date: 2019-09-04 09:41 am (UTC)(no subject)
Date: 2019-09-04 09:49 am (UTC)Так і є, ми туди, до речі, і їхали суто через те, щоб зручніше було до Словенії дістатися