![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonВерона - місто на північному сході Італії. Населення 260 тисяч.
1. Приїхали ми до Верони з Болоньї, як і попередньо в Італії, потягом. Тож першою спорудою, яку ми побачили, виявилася будівля залізничного вокзалу
2. Площа навпроти. Як на мене, не дуже приваблива. Ніби все акуратно і сучасно, але мало зелені і в спеку тут не дуже приємно знаходитися
3. З вокзалу почимчикували до центра міста
4. Погода в той день була більш-менш комфортною. Було не спекотно. Але був і мінус, через похмуре небо все навкого здавалося не зовсім життєрадісним
5.
6. Першою атракцією міста став міст Кастельвеккіо. Такий собі міст-фортеця
7. Під ним протікає річка Адідже
8. На мості виявилася ціла купа туристів
9.
10. Вид з мосту на Верону і річку. Остання, на жаль, через дощ стала брудного кольору
11.
12.
13. Йдемо вздовж річки
14. Ще один міст через Адідже
15.
16.
17. Міст П'єтра
18.
19. Насувається злива
20. Але щось трохи покапало і все.
21. Башта Ламберті
22. Пьяцца делле Ербе
23. Помітив, що тут на балконах і вікнах чимало зелені. Але воно і не дивно, назва площі перекладається типу площа трави
24.
25. Базиліка Санта-Анастасія
26.
27.
28.
29.
30.
31. Джузеппе Гарібальді
32.
33. Пьяцца Бра
34. Ввечері вона просто шикарна
35. Арена ді Верона. Колись тут билися гладіатори. Зараз же часто-густо виступають зірки із концертами. Під час нашого приїзду виступав Ленні Кравіц
36.
37.
38. Всередину не пускали із парасольками. Тож відвідувачі вимушені були ось так залишати їх.
39. А це дворик Джульєтти. І балкончик. Ввечері тут ок
40. А вдень просто жесть
41. Балкон користується шаленою популярністю. Хоча насправді його не існувало. Його зробили вже після того, як твір Шекспіра набув популярності
42. Рідка можливість побачити балкон без людей. Але то триває пару секунд, допоки нові джульєтти не займуть місце для фоточки
43. Далі ми зустрілися із нашим хостером Бенджаміно з каучсьорфінгу. До речі, знайшли його не зазделегідь, а вже на місці.
Він посадив нас до автівки і повіз на якусь гору дивитися на місто згори. На моє здивування, місто майже не підсвічувалося.
Бенджаміно мешкав не в самій Вероні, а в селі недалеко. Але воно і на краще, це дало змогу краєм ока глянути на італійське село
44. Мешкали ми в будинку ХVІ століття. Хостер, до речі, крутий і позитивний хлопець. Дуже освічений і з ним було дуже цікаво.
45. Регіон, в якому ми мешкали, вважається якимсь відомим з точки зору аграрного сектору
46. Потім Бенджаміно нас завіз до Верони. Нарешті сонячної. Ми трохи прогулялися вздовж річки і поїхали до Венеції. Знову ж таки залізницею
47. Ще пару фоточок з Верони
48. Романтика. В місті Ромео і Джульєтти по-іншому і не може бути
49. Вкотре антифашистська візуалка на вулицях батьківщини фашизму
В цілому Верона сподобалася. Але, як на мене, за цікавістю трохи поступається попередньо відвіданим італійським містам.
2. Площа навпроти. Як на мене, не дуже приваблива. Ніби все акуратно і сучасно, але мало зелені і в спеку тут не дуже приємно знаходитися
3. З вокзалу почимчикували до центра міста
4. Погода в той день була більш-менш комфортною. Було не спекотно. Але був і мінус, через похмуре небо все навкого здавалося не зовсім життєрадісним
5.
6. Першою атракцією міста став міст Кастельвеккіо. Такий собі міст-фортеця
7. Під ним протікає річка Адідже
8. На мості виявилася ціла купа туристів
9.
10. Вид з мосту на Верону і річку. Остання, на жаль, через дощ стала брудного кольору
11.
12.
13. Йдемо вздовж річки
14. Ще один міст через Адідже
15.
16.
17. Міст П'єтра
18.
19. Насувається злива
20. Але щось трохи покапало і все.
21. Башта Ламберті
22. Пьяцца делле Ербе
23. Помітив, що тут на балконах і вікнах чимало зелені. Але воно і не дивно, назва площі перекладається типу площа трави
24.
25. Базиліка Санта-Анастасія
26.
27.
28.
29.
30.
31. Джузеппе Гарібальді
32.
33. Пьяцца Бра
34. Ввечері вона просто шикарна
35. Арена ді Верона. Колись тут билися гладіатори. Зараз же часто-густо виступають зірки із концертами. Під час нашого приїзду виступав Ленні Кравіц
36.
37.
38. Всередину не пускали із парасольками. Тож відвідувачі вимушені були ось так залишати їх.
39. А це дворик Джульєтти. І балкончик. Ввечері тут ок
40. А вдень просто жесть
41. Балкон користується шаленою популярністю. Хоча насправді його не існувало. Його зробили вже після того, як твір Шекспіра набув популярності
42. Рідка можливість побачити балкон без людей. Але то триває пару секунд, допоки нові джульєтти не займуть місце для фоточки
43. Далі ми зустрілися із нашим хостером Бенджаміно з каучсьорфінгу. До речі, знайшли його не зазделегідь, а вже на місці.
Він посадив нас до автівки і повіз на якусь гору дивитися на місто згори. На моє здивування, місто майже не підсвічувалося.
Бенджаміно мешкав не в самій Вероні, а в селі недалеко. Але воно і на краще, це дало змогу краєм ока глянути на італійське село
44. Мешкали ми в будинку ХVІ століття. Хостер, до речі, крутий і позитивний хлопець. Дуже освічений і з ним було дуже цікаво.
45. Регіон, в якому ми мешкали, вважається якимсь відомим з точки зору аграрного сектору
46. Потім Бенджаміно нас завіз до Верони. Нарешті сонячної. Ми трохи прогулялися вздовж річки і поїхали до Венеції. Знову ж таки залізницею
47. Ще пару фоточок з Верони
48. Романтика. В місті Ромео і Джульєтти по-іншому і не може бути
49. Вкотре антифашистська візуалка на вулицях батьківщини фашизму
В цілому Верона сподобалася. Але, як на мене, за цікавістю трохи поступається попередньо відвіданим італійським містам.
