Підсумки 2018 року
Dec. 28th, 2018 07:56 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonЩе трохи і настане Новий рік, а це означає, що варто було б підвести подорожувальні підсумки року, що минув
Розпочався 2018, як і попередні два роки, в Познані. Три із половиною місяці не було жодного бажання десь їздити. Я вже остаточно зрозумів, що зимові мандри не дуже мені до вподоби
Але як тільки-но трохи потеплішало, я не зміг всидіти в Познані. Перші ліпші сонячні вихідні і я вирушаю автостопчиком, причому самостійно, куди завгодно. І цими "куди завгодно" волею долі стали Зелена Гура, Потсдам і Берлін
Зелена Гура виявилася типовим польським невеликим містом. Хіба що із родзинкою у формі маленьких скульптурок
Потсдам вразив своїми палацами і парками
Берлін запам'ятався насамперед покатушками у нічному метро і світанковою прогулянкою за відсутності туристів
Після вдалого автостопного вікенду настав наступний вікенд із мандрами. Цього разу по-місцевому. Автівкою. Компанією. Відвідали палац у Рогаліні і замок у Курнику
Рогалін
Курник
Далі минає пару тижнів і я з товаришем їдемо в черговий спонтанний травневий тур. Волею, знову ж таки, долі, вдається відвідати Франкфурт-на-Майні, Кельстербах, Париж, Метц, Люксембург, Кобленц і Свебоджін
Франкфурт-на-Майні. Такий собі європейський Нью-Йорк.
Кельстербах - провінційне містечко обіч Франкфурта. Типове зручне місце для проведення старості:)
Париж. Чи не найголовніше враження року. Місто просто фантастичне. З усіх ракурсів. І не вірте нікому, хто каже, що там нема чого робити, що там брудно і одні чорні та араби.
Метц. Місто, де ми провели кілька годин, очікуючи автобусу до Люксембургу
Люксембург. Суміш старої Європи із сучасними фішками.
Кобленц. Стара добра провінційна Німеччина
Свебоджін. Містечко собі як містечко. Але є одна обставина, на яку варто звернути увагу. Це найбільша статуя Ісуса Христа в світі. Цікавим фактом є те, що за два роки я цю статую побачив тричі. Що то означає цікаво?
Далі наприкінці травня я нарешті полишаю Познань
І повертаюся домів. Пару тижнів і я йду в похід із друзями Дворічанським дендропарком, попередньо відвідавши Куп'янськ
Куп'янськ. Типовий районний центр Харківщини
Дворічанський дендропарк. Шикарне незвичне місце
Далі місячний перепочинок і чергові мандри за маршрутом Харків-Ковель-Варшава-Рим-Сієна-Піза-Флоренція-Болонья-Верона-Венеція-Портогруаро-Трієст-Любляна-Будапешт-Мукачеве-Львів-Луцьк-Харків
Ковель. Непогане провінційне місто на Волині. Але без особливих цікавинок
Варшава. Не зле, але минулого разу вона мені більше сподобалася
Рим. Одне з найкращих місць, де я був. Недарма його називають вічним містом.
Ватикан. Непогане місце. Але нічого такого незвичного. Звісно, якщо абстрагуватися, що це окрема держава
Сієна. Справжня Тоскана і смачнюча піцца. І йобнута каучсьорферша. Перший негативний досвід від цього ресурсу.
Піза. Файне місто і не тільки тому, що тут знаходиться одна з найвпізнаваніших в світі споруд
Флоренція. Мистецтво на мистецтві мистецтвом поганяє. Просто музей під відкритим небом. Однозначно вау
Болонья. Теж вау. Студенти, вежі, пасажі, готика...
Верона. Місто закоханих...у Лені Кравіца. Під час нашого візиту тут був концерт Лені в амфітеатрі. І шикарний кауч в селі поруч. Вдалося пожити в сільському будинку ХV століття і посспілкуватися із ідеальним хостером:)
Венеція. Чудове і, мабуть, найнезвичніше місто, де я був. Але є величезний мінус в нього - це просто мільйон туристів навколо.
Портогруаро. Затишне італійське провінційне містечко. Як і у випадку з Кельстербахом - місце для старості:)
Трієст. Морько і відголоски слов'ян з австріяками. А, ну, і концерт Iron Meiden, через який не було вільних номерів. І нам довелося блукати нічним містом.
Любляна. Затишна і цікава. Із добрячим набором атракцій
Будапешт. Тут ми пробули лише кілька годин. Але тим не менш встигли помилуватися чудовою набережною Дунаю
Львів. Що Львів? Шикарний як і завжди
Луцьк. Навколовокзальна прогулянка в очікуванні потяга до Харкова.
Далі знову пару тижнів відпочинку і чергові мандри. Тепер вже на північ. Харків-Львів-Люблін-Білосток-Таллінн-Гельсінкі-Пярну-Рига-Каунас-Вільнюс-Київ-Харків
Львів. Що Львів? Шикарний як і завжди. 2.0
Люблін. Цікавий і стародавній. Занадто польський:)
Білосток. Місто біля білоруського кордону. В місцях біля нього архітектура типово білорусько-поліська. Словом, для мене місцина навколо Білостока стала цікавішою за саме місто.
Таллінн. Став для мене відкриттям. Я знав, що сюди варто заїхати, але не знав, наскільки воно цікаве. Місто, як і країна в цілому, значно перевершили мої сподівання
Гельсінкі. Несподівано теж непогані. Важко виокремити якісь атракції, але в цілому місто сподобалося
Пярну. Це провінційне естонське місто теж виявилося достатньо цікавим. Особливо сподобалися тутешні дерев'яні будиночки. І саме тут я вперше в житті скупався в Балтійському морі. море виявилося занадто мілким а-ля наш Азов
Рига. Найпотужніше, за відчуттям, місто Балтики. Із шикарною північною архітектурою. І величезною кількістю росіян.
Каунас. Затишний і типовий литовський. Якось так я собі і уявляв литовські міста.
Вільнюс. Схожий на Каунас. Тільки масштабніший і трохи гучніший
І на цьому я із закордоном в цьому році завершив. Потім обмежився лише однією поїздкою Харківщиною і двома відрядженнями до Києва
Краснокутськ. Типовий райцентр Харківщини, але із непоганим дендропарком
Пархомівка. Село, в якому є художній музей в палаці Подгоричані із оригінальними роботами Пікассо, Кандинського, Репіна, Малевича ітеде. Непогано, а багато, хто і не чув про це місце
Київ жовтневий
І Київ грудневий
Ось таким виявився 2018 рік в плані подорожей. 9 нових країн і 3 старі країни
Плюс вперше в житті політав на літаку і поплавав на справжньому лайнері. Ну, і спробував повноцінний європейський автостоп з їхніми автобанами, заправками і катанням в кабріолетах:)
Топ-5 міст цього року - Париж, Флоренція, Болонья, Рим, Таллінн
Розпочався 2018, як і попередні два роки, в Познані. Три із половиною місяці не було жодного бажання десь їздити. Я вже остаточно зрозумів, що зимові мандри не дуже мені до вподоби
Але як тільки-но трохи потеплішало, я не зміг всидіти в Познані. Перші ліпші сонячні вихідні і я вирушаю автостопчиком, причому самостійно, куди завгодно. І цими "куди завгодно" волею долі стали Зелена Гура, Потсдам і Берлін
Зелена Гура виявилася типовим польським невеликим містом. Хіба що із родзинкою у формі маленьких скульптурок
Потсдам вразив своїми палацами і парками
Берлін запам'ятався насамперед покатушками у нічному метро і світанковою прогулянкою за відсутності туристів
Після вдалого автостопного вікенду настав наступний вікенд із мандрами. Цього разу по-місцевому. Автівкою. Компанією. Відвідали палац у Рогаліні і замок у Курнику
Рогалін
Курник
Далі минає пару тижнів і я з товаришем їдемо в черговий спонтанний травневий тур. Волею, знову ж таки, долі, вдається відвідати Франкфурт-на-Майні, Кельстербах, Париж, Метц, Люксембург, Кобленц і Свебоджін
Франкфурт-на-Майні. Такий собі європейський Нью-Йорк.
Кельстербах - провінційне містечко обіч Франкфурта. Типове зручне місце для проведення старості:)
Париж. Чи не найголовніше враження року. Місто просто фантастичне. З усіх ракурсів. І не вірте нікому, хто каже, що там нема чого робити, що там брудно і одні чорні та араби.
Метц. Місто, де ми провели кілька годин, очікуючи автобусу до Люксембургу
Люксембург. Суміш старої Європи із сучасними фішками.
Кобленц. Стара добра провінційна Німеччина
Свебоджін. Містечко собі як містечко. Але є одна обставина, на яку варто звернути увагу. Це найбільша статуя Ісуса Христа в світі. Цікавим фактом є те, що за два роки я цю статую побачив тричі. Що то означає цікаво?
Далі наприкінці травня я нарешті полишаю Познань
І повертаюся домів. Пару тижнів і я йду в похід із друзями Дворічанським дендропарком, попередньо відвідавши Куп'янськ
Куп'янськ. Типовий районний центр Харківщини
Дворічанський дендропарк. Шикарне незвичне місце
Далі місячний перепочинок і чергові мандри за маршрутом Харків-Ковель-Варшава-Рим-Сієна-Піза-Флоренція-Болонья-Верона-Венеція-Портогруаро-Трієст-Любляна-Будапешт-Мукачеве-Львів-Луцьк-Харків
Ковель. Непогане провінційне місто на Волині. Але без особливих цікавинок
Варшава. Не зле, але минулого разу вона мені більше сподобалася
Рим. Одне з найкращих місць, де я був. Недарма його називають вічним містом.
Ватикан. Непогане місце. Але нічого такого незвичного. Звісно, якщо абстрагуватися, що це окрема держава
Сієна. Справжня Тоскана і смачнюча піцца. І йобнута каучсьорферша. Перший негативний досвід від цього ресурсу.
Піза. Файне місто і не тільки тому, що тут знаходиться одна з найвпізнаваніших в світі споруд
Флоренція. Мистецтво на мистецтві мистецтвом поганяє. Просто музей під відкритим небом. Однозначно вау
Болонья. Теж вау. Студенти, вежі, пасажі, готика...
Верона. Місто закоханих...у Лені Кравіца. Під час нашого візиту тут був концерт Лені в амфітеатрі. І шикарний кауч в селі поруч. Вдалося пожити в сільському будинку ХV століття і посспілкуватися із ідеальним хостером:)
Венеція. Чудове і, мабуть, найнезвичніше місто, де я був. Але є величезний мінус в нього - це просто мільйон туристів навколо.
Портогруаро. Затишне італійське провінційне містечко. Як і у випадку з Кельстербахом - місце для старості:)
Трієст. Морько і відголоски слов'ян з австріяками. А, ну, і концерт Iron Meiden, через який не було вільних номерів. І нам довелося блукати нічним містом.
Любляна. Затишна і цікава. Із добрячим набором атракцій
Будапешт. Тут ми пробули лише кілька годин. Але тим не менш встигли помилуватися чудовою набережною Дунаю
Львів. Що Львів? Шикарний як і завжди
Луцьк. Навколовокзальна прогулянка в очікуванні потяга до Харкова.
Далі знову пару тижнів відпочинку і чергові мандри. Тепер вже на північ. Харків-Львів-Люблін-Білосток-Таллінн-Гельсінкі-Пярну-Рига-Каунас-Вільнюс-Київ-Харків
Львів. Що Львів? Шикарний як і завжди. 2.0
Люблін. Цікавий і стародавній. Занадто польський:)
Білосток. Місто біля білоруського кордону. В місцях біля нього архітектура типово білорусько-поліська. Словом, для мене місцина навколо Білостока стала цікавішою за саме місто.
Таллінн. Став для мене відкриттям. Я знав, що сюди варто заїхати, але не знав, наскільки воно цікаве. Місто, як і країна в цілому, значно перевершили мої сподівання
Гельсінкі. Несподівано теж непогані. Важко виокремити якісь атракції, але в цілому місто сподобалося
Пярну. Це провінційне естонське місто теж виявилося достатньо цікавим. Особливо сподобалися тутешні дерев'яні будиночки. І саме тут я вперше в житті скупався в Балтійському морі. море виявилося занадто мілким а-ля наш Азов
Рига. Найпотужніше, за відчуттям, місто Балтики. Із шикарною північною архітектурою. І величезною кількістю росіян.
Каунас. Затишний і типовий литовський. Якось так я собі і уявляв литовські міста.
Вільнюс. Схожий на Каунас. Тільки масштабніший і трохи гучніший
І на цьому я із закордоном в цьому році завершив. Потім обмежився лише однією поїздкою Харківщиною і двома відрядженнями до Києва
Краснокутськ. Типовий райцентр Харківщини, але із непоганим дендропарком
Пархомівка. Село, в якому є художній музей в палаці Подгоричані із оригінальними роботами Пікассо, Кандинського, Репіна, Малевича ітеде. Непогано, а багато, хто і не чув про це місце
Київ жовтневий
І Київ грудневий
Ось таким виявився 2018 рік в плані подорожей. 9 нових країн і 3 старі країни
Плюс вперше в житті політав на літаку і поплавав на справжньому лайнері. Ну, і спробував повноцінний європейський автостоп з їхніми автобанами, заправками і катанням в кабріолетах:)
Топ-5 міст цього року - Париж, Флоренція, Болонья, Рим, Таллінн
