Новгород-Сіверський
Jun. 4th, 2015 01:53 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukrainesonНовгород-Сіверський - найбільш північне місто України та одне із найстаріших. Був столицею Сіверського князівства з 1087 року. Наразі це невеличке провінційне місто, населення якого досягає лише 14 тисяч мешканців.
1. Приїхали ми сюди в другій половині дня, одразу оселилися в готелі. Готель був не дуже добрим. Але після попередньої ночівлі на вокзалі цей готель був просто палацом:)
2. Після нетривалого відпочинку пішли дивитись на місто. Одразу попрямували до Спасо-Преображенського монастиря. Дорогою побачили Богдана Хмельницького і ще кілька цікавих споруд.
3. Колишня жіноча гімназія 1912 року.
4. Тріумфальна арка 1787 року. Арка побудована на честь проїзду через місто російської імператриці Єкатєріни ІІ. На арці зображені герби навколишніх міст.
5. Чоловіча гімназія кінця ХІХ століття. Тут вчилися Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш, Микола Кибальчич, а також Костянтин Ушинський, пам'ятник якому стоїть у дворі.
6. Місцевий стадіон. Варто зазначити, що в місті ми побачили багато молоді, яка веде активний спосіб життя. Багато хто займається спортом.
7. Готель Слов'янський
8. А ось і монастир. Монастир був заснований аж на початку ХІ століття
9. Невеличка панорама центрального входу
10. А тепер детальніше
11. Монастир побудований як фортеця зі захисними неприступними мурами. Заснував його князь Мстислав Тмутараканський в 1033 році.
12. Монастир використовувся також у якості княжої резиденції
13. Саме звідси у похід пішов той самий князь Ігор із відомого "Слово о полку..."
14. Пам'ятник жертвам нацистської окупації
15. Монастир був зруйнований під час монголо-татарської навали. Тому більшість будівель монастиря були побудовані у XVII-XVIII століттях, відповідна і архітектура.
16. Спасо-Преображенський собор 1786 року
17.
18.
19. Фотографії трохи хаотичні, позаяк блукали ми тут теж хаотично:)
20.
21. Ми потрапили якраз на час, коли квітнула магнолія
22. І все що тільки можна. Запахи були неймовірні. Позаду колишній будинок бурси.
23. Під склом залишки старого, часів Русі, храму
24.
25. Петропавлівська церква XVII століття
26.
27. Вхідна вежа
28. На одну з веж можна піднятися
29. Звідти відкриваються чудові краєвиди на Десну
30.
31.
32. На одному з поверхів башти отака світлиця
33. Мури монастиря
34. В'їздна брама. Виходимо в місто поїсти
35. Міська архітектура в основному представлена отакими невеличкими цегляними будинками
36. І отакими дерев'яними приватними
37. Багато будинків трошки пережили реконструкцію і реіновацію
38. Деякі видалися схожими на якісь будиські храми
39. Далі ми пішли до Десни. Дорогою побачили пам'ятник Ярославні
40. Вид на монастир знизу
41. Місцеві рибалки
В цілому місто мені дуже сподобалося. Тут дуже затишно, охайно, є багато визначних і цікавих місць. Це ми ще багато чого не встигли подивитись через обмеженість у часі. Тут є ще кілька чудових храмів, Замкова гора, Ринкова площа із старою архітектурою. Словом, тут можна провести кілька днів.
Також варто відзначити, що за такий стан міста треба завдячувати Леоніду Кучмі, який родом із цих місць. Саме за його підтримки було відремонтовано багато об'єктів в цьому місті. Гарна традиція, коли кожен президент після себе залишає культурний спадок. Кучма залишив Новгород-Сіверський, Ющенко - Батурин, Янукович - Межигір'я:)
1. Приїхали ми сюди в другій половині дня, одразу оселилися в готелі. Готель був не дуже добрим. Але після попередньої ночівлі на вокзалі цей готель був просто палацом:)
2. Після нетривалого відпочинку пішли дивитись на місто. Одразу попрямували до Спасо-Преображенського монастиря. Дорогою побачили Богдана Хмельницького і ще кілька цікавих споруд.
3. Колишня жіноча гімназія 1912 року.
4. Тріумфальна арка 1787 року. Арка побудована на честь проїзду через місто російської імператриці Єкатєріни ІІ. На арці зображені герби навколишніх міст.
5. Чоловіча гімназія кінця ХІХ століття. Тут вчилися Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш, Микола Кибальчич, а також Костянтин Ушинський, пам'ятник якому стоїть у дворі.
6. Місцевий стадіон. Варто зазначити, що в місті ми побачили багато молоді, яка веде активний спосіб життя. Багато хто займається спортом.
7. Готель Слов'янський
8. А ось і монастир. Монастир був заснований аж на початку ХІ століття
9. Невеличка панорама центрального входу
10. А тепер детальніше
11. Монастир побудований як фортеця зі захисними неприступними мурами. Заснував його князь Мстислав Тмутараканський в 1033 році.
12. Монастир використовувся також у якості княжої резиденції
13. Саме звідси у похід пішов той самий князь Ігор із відомого "Слово о полку..."
14. Пам'ятник жертвам нацистської окупації
15. Монастир був зруйнований під час монголо-татарської навали. Тому більшість будівель монастиря були побудовані у XVII-XVIII століттях, відповідна і архітектура.
16. Спасо-Преображенський собор 1786 року
17.
18.
19. Фотографії трохи хаотичні, позаяк блукали ми тут теж хаотично:)
20.
21. Ми потрапили якраз на час, коли квітнула магнолія
22. І все що тільки можна. Запахи були неймовірні. Позаду колишній будинок бурси.
23. Під склом залишки старого, часів Русі, храму
24.
25. Петропавлівська церква XVII століття
26.
27. Вхідна вежа
28. На одну з веж можна піднятися
29. Звідти відкриваються чудові краєвиди на Десну
30.
31.
32. На одному з поверхів башти отака світлиця
33. Мури монастиря
34. В'їздна брама. Виходимо в місто поїсти
35. Міська архітектура в основному представлена отакими невеличкими цегляними будинками
36. І отакими дерев'яними приватними
37. Багато будинків трошки пережили реконструкцію і реіновацію
38. Деякі видалися схожими на якісь будиські храми
39. Далі ми пішли до Десни. Дорогою побачили пам'ятник Ярославні
40. Вид на монастир знизу
41. Місцеві рибалки
В цілому місто мені дуже сподобалося. Тут дуже затишно, охайно, є багато визначних і цікавих місць. Це ми ще багато чого не встигли подивитись через обмеженість у часі. Тут є ще кілька чудових храмів, Замкова гора, Ринкова площа із старою архітектурою. Словом, тут можна провести кілька днів.
Також варто відзначити, що за такий стан міста треба завдячувати Леоніду Кучмі, який родом із цих місць. Саме за його підтримки було відремонтовано багато об'єктів в цьому місті. Гарна традиція, коли кожен президент після себе залишає культурний спадок. Кучма залишив Новгород-Сіверський, Ющенко - Батурин, Янукович - Межигір'я:)
