Літературне

Останнього разу підбивав підсумки прочитаного аж восени 2015 року. З того часу ніц не читав. Ганьба мені.
Нарешті цього літа знову почав трохи перегортати сторінки.
1. Юрій Шевельов "Я, мені, мене" (Автобіографія українського періоду життя відомого мовознавця. Цікаво було читати про події від  початку ХХ століття до кінця Другої Світової очима харків'янина, про події в місті під час комуністів, нацистів ітеде. Також в книжці забагато огляду харківського театру, для мене то було, чесно кажучи, нецікаво, але для тих, хто ним цікавиться, твір має бути дуже корисним. І ще, манера написання нуднувата, як, схоже, і сам автор. І багато повторень)
2. Альбер Камю "Чума" (Про перебіг подій і поведінку людей в алжирському місті під час чуми. У роману є підтекст, що чума - не лише звичайна хвороба, а щось погане в середині людини, і з цим теж треба боротися...)