Сковородинівка
Sep. 24th, 2012 12:36 pmСковородинівка - село Золочівського району на Харківщині.
Відоме воно насамперед тим, що тут провів чималий відрізок часу і, зрештою, похований "головний" філософ України - Григорій Савич Сковорода.

Мандруючи Україною, я усвідомив, що був на Закарпатті, Волині чи то Галичині набагато більше, ніж на своїй рідній Слобожанщині і Харківщині, зокрема. Тому було прийнято рішення виправитися:) Залишилося обрати об'єкт мандрів.
Першим вибір впав на Сковородинівку, про яку я дізнався із реклами літературного фесту влітку. Тоді я не поїхав. Поїхав теплим вересневим вихідним.
Отже приїхали ми в село, в якому знаходиться національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
Заснований він в 1972 році. В 2008 йому наданий статус національного.
1. Першим побаченим був пам'ятник філософові, який є роботою Кавалерідзе (той самий автор Артема в Святогірську)

2. Далі була галявина. Саме на ній і проводяться різноманітні фести

3. Вона ж під іншим кутом. Тут можна побачити комору. Вона є пам'яткою історії, архітектури та містобудування 19ст.

4. На галявину виходить і адміністративний корпус.

5. Тут була контора управляючого. Будівля є пам'яткою архітектури 18ст.

6. Зараз тут адміністративні приміщення і клюб:)

7. А ось і будинок, де проживав Сковорода. Це було приміщення для гостей поміщиків Ковалівських, де і гостював Григорій Савич. Зараз тут музей.

8. Це теж пам'ятка архітектури 18ст. Хоча частина приміщення з вікнами була добудована вже пізніше. І сам Сковорода мешкав у невеличкому приміщенні (ліве крило із колонами). А сам будинок Ковалівських до цього часу, на жаль, не вцілів.

9. Музей всередині. Вартість квитка - 12грн, екскурсія - 30грн з групи. Екскурсовод гарно подає матеріал.

10. Піаніно "тих" часів

11. Книга про Сковороду

12. Скульптура, присвячена йому ж.

13. А ось і кімната Сковороди

14.

15. Скриня справжня, належала Сковороді

16. Також ми прогулялися англійським парком і тінистими алеями садиби Ковалівських

17. Це теж пам'ятка садово-паркового мистецтва 18ст.

18. В парку розташована ціла низка скульптур роботи німецьких майстрів. Та що праворуч називається "Самопізнання", далі називається "До Коперникових світів"

19. Ця "Колеса часовії"

20. "Шукач істини" :)

21. "Ноїв ковчег"

22. І нарешті "Путь спасительний"

23. Таким от мостом йдемо до місця поховання Сковороди

24. Місце поховання мислителя. До речі, друге. Перше теж знаходиться в парку, але в іншому місці. Саме там філософ сам собі викопав могилу. На камінні написано "Міръ ловилъ меня, но не поймалъ"

25. Також в парку є улюблений дуб філософа. Точніше його залишок - лише гілка. Кажуть, його обхват був 13м.

26. Криниця Сковороди

27. Ще на території музею є храм, що належить УПЦ МП. Таких ще не бачив:(

28. Ще одна криниця - Куреникова

29. Ставок "Панські штани". Він схожий на...штани:)

30. Трохи сільського слобажанського життя

31.

32.

33. Здається, ще дореволюційний сільський будинок

34. Місцеві прояви патріотизму

35. А це стенд-схема біля музею, який допоміг мені у створенні запису про Сковородинівку:) Всім раджу відвідати:)

36. У нас було ще багато часу і від групи в музеї ми дізналися про те, що в сусідніх селах теж є на що подивитись і вирішили прогулятись. Сковородинівка завершилася такою дорогою.

І цією ж дорогою почався шлях до сіл Малижине і Писарівка. Про них напишу окремо.
Відоме воно насамперед тим, що тут провів чималий відрізок часу і, зрештою, похований "головний" філософ України - Григорій Савич Сковорода.

Мандруючи Україною, я усвідомив, що був на Закарпатті, Волині чи то Галичині набагато більше, ніж на своїй рідній Слобожанщині і Харківщині, зокрема. Тому було прийнято рішення виправитися:) Залишилося обрати об'єкт мандрів.
Першим вибір впав на Сковородинівку, про яку я дізнався із реклами літературного фесту влітку. Тоді я не поїхав. Поїхав теплим вересневим вихідним.
Отже приїхали ми в село, в якому знаходиться національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
Заснований він в 1972 році. В 2008 йому наданий статус національного.
1. Першим побаченим був пам'ятник філософові, який є роботою Кавалерідзе (той самий автор Артема в Святогірську)

2. Далі була галявина. Саме на ній і проводяться різноманітні фести

3. Вона ж під іншим кутом. Тут можна побачити комору. Вона є пам'яткою історії, архітектури та містобудування 19ст.

4. На галявину виходить і адміністративний корпус.

5. Тут була контора управляючого. Будівля є пам'яткою архітектури 18ст.

6. Зараз тут адміністративні приміщення і клюб:)

7. А ось і будинок, де проживав Сковорода. Це було приміщення для гостей поміщиків Ковалівських, де і гостював Григорій Савич. Зараз тут музей.

8. Це теж пам'ятка архітектури 18ст. Хоча частина приміщення з вікнами була добудована вже пізніше. І сам Сковорода мешкав у невеличкому приміщенні (ліве крило із колонами). А сам будинок Ковалівських до цього часу, на жаль, не вцілів.

9. Музей всередині. Вартість квитка - 12грн, екскурсія - 30грн з групи. Екскурсовод гарно подає матеріал.

10. Піаніно "тих" часів

11. Книга про Сковороду

12. Скульптура, присвячена йому ж.

13. А ось і кімната Сковороди

14.

15. Скриня справжня, належала Сковороді

16. Також ми прогулялися англійським парком і тінистими алеями садиби Ковалівських

17. Це теж пам'ятка садово-паркового мистецтва 18ст.

18. В парку розташована ціла низка скульптур роботи німецьких майстрів. Та що праворуч називається "Самопізнання", далі називається "До Коперникових світів"

19. Ця "Колеса часовії"

20. "Шукач істини" :)

21. "Ноїв ковчег"

22. І нарешті "Путь спасительний"

23. Таким от мостом йдемо до місця поховання Сковороди

24. Місце поховання мислителя. До речі, друге. Перше теж знаходиться в парку, але в іншому місці. Саме там філософ сам собі викопав могилу. На камінні написано "Міръ ловилъ меня, но не поймалъ"

25. Також в парку є улюблений дуб філософа. Точніше його залишок - лише гілка. Кажуть, його обхват був 13м.

26. Криниця Сковороди

27. Ще на території музею є храм, що належить УПЦ МП. Таких ще не бачив:(

28. Ще одна криниця - Куреникова

29. Ставок "Панські штани". Він схожий на...штани:)

30. Трохи сільського слобажанського життя

31.

32.

33. Здається, ще дореволюційний сільський будинок

34. Місцеві прояви патріотизму

35. А це стенд-схема біля музею, який допоміг мені у створенні запису про Сковородинівку:) Всім раджу відвідати:)

36. У нас було ще багато часу і від групи в музеї ми дізналися про те, що в сусідніх селах теж є на що подивитись і вирішили прогулятись. Сковородинівка завершилася такою дорогою.

І цією ж дорогою почався шлях до сіл Малижине і Писарівка. Про них напишу окремо.