Підсумки 2020 року
Dec. 29th, 2020 05:36 pmЗалишилось ще пару днів до кінця цього дивного ковідного року, тож за традицією викладу його мандрівний підсумок у фотографіях.

Новий рік зустрів вдома. І подорожувати планував розпочати в травні. Десь в березні почав обирати напрямок для травневих мандрів. Зупинився на Швейцарії і прилеглих районах Франції і Німеччини. Поліз на сайт Ryanair аби замовити квитки до німецького Карлсруе. Саме звідти планував стартанути. А фінішувати в Штутгарті. Були непогані ціни на квитки. Можна було брати. Але з усіх боків лунало слово "ковід-19". І я врішив пару днів почекати. І добре зробив, бо, мабуть, гроші за квитки мені би досі повертали))
Тож травень у мене був провальним в плані подорожей. Але почав робити ремонт...але то вже зовсім інша історія))
1. Єдиним виїздом травня стало село Кицівка. Тут я вперше побував в пустелі. І для того не треба було їхати далі власної області. Цікава місцина, до слова.

2. Далі перерва аж до серпня (через ремонт:)). І я нарешті задоволений їду до моря на Херсонщину. Обирали між Залізним Портом і Лазурним. Не знали що обрати до останнього, але дівчата-сусідки в потягу порадили їхати до Залізного Порту, бо там тусовка)) Ми вирішили обрати тусовку. І знаєте що, там таки місцями доволі непогано

3.

4.

5. В один з днів сходили на початок Тендрівської коси

Потім я повернувся додому, і за тиждень знову поїхав на Херсонщину, тепер вже Лазурного, звідки ми в один з днів поїхали транзитом через Скадовськ до острову Джарилгач
6. Скадовськ

7. Місто більш-менш, а от море тут зовсім не ок. Мілке і з водоростями. І пляжі якісь неприємні. Не зрозумів, чесно кажучи, чому люди тут відпочивають

8. Але звідти теплоходом можна дістатися Джарилгача.

9. Ось там люкс

10. Вважається чи не найбільшим незаселеним островом Європи.

11. Море і пляжі тут просто ідеальні

12. Дорогою додому з Лазурного кілька годин погуляли Херсоном

Потім перерва до жовтня. Саме тоді я ще вирішив поїхати до Карпат. Залишався тиждень відпустки, і я розумів, що краще вже їхати кудись в жовтні, ніж листопаді і грудні. Думав, застану золоту осінь. Але ні, тут ще все було зелено, на жаль.
13. Приїхали спочатку до Львова, і кілька днів провели тут під місцевими дощами, ховаючись у затишних львівських кнайпах))

14. Потім в один з днів відвідали Свірзький замок. Він був зачиненим, але нас впустили, тож ми насолодились порожнім замком

15. Потім були Скелі Довбуша. Ті, що між Бубнищем і Трухановим.

16.

17. Далі Івано-Франківськ

18. Звідти у Ворохту

19. Тут два шикарних віадукових мости

20. І шикарна природа

21. З Ворохти пішли підкоряти Говерлу. Ну як з Ворохти, з бази Заросляк.

22.

23. А це я, впізнали?))

24. Ловіть ще кілька карпатських фоточок довкола Ворохти. Дороги в цьому регіоні, до речі, в шикарному стані.

25.

Ось так і минув рік. Нуль виїздів закордон, проте трохи покатався по Україні, чим теж задоволений.
Сподіваюся, наступного року нас знову впускатимуть до ЄС з туристичною метою:))

Новий рік зустрів вдома. І подорожувати планував розпочати в травні. Десь в березні почав обирати напрямок для травневих мандрів. Зупинився на Швейцарії і прилеглих районах Франції і Німеччини. Поліз на сайт Ryanair аби замовити квитки до німецького Карлсруе. Саме звідти планував стартанути. А фінішувати в Штутгарті. Були непогані ціни на квитки. Можна було брати. Але з усіх боків лунало слово "ковід-19". І я врішив пару днів почекати. І добре зробив, бо, мабуть, гроші за квитки мені би досі повертали))
Тож травень у мене був провальним в плані подорожей. Але почав робити ремонт...але то вже зовсім інша історія))
1. Єдиним виїздом травня стало село Кицівка. Тут я вперше побував в пустелі. І для того не треба було їхати далі власної області. Цікава місцина, до слова.

2. Далі перерва аж до серпня (через ремонт:)). І я нарешті задоволений їду до моря на Херсонщину. Обирали між Залізним Портом і Лазурним. Не знали що обрати до останнього, але дівчата-сусідки в потягу порадили їхати до Залізного Порту, бо там тусовка)) Ми вирішили обрати тусовку. І знаєте що, там таки місцями доволі непогано

3.

4.

5. В один з днів сходили на початок Тендрівської коси

Потім я повернувся додому, і за тиждень знову поїхав на Херсонщину, тепер вже Лазурного, звідки ми в один з днів поїхали транзитом через Скадовськ до острову Джарилгач
6. Скадовськ

7. Місто більш-менш, а от море тут зовсім не ок. Мілке і з водоростями. І пляжі якісь неприємні. Не зрозумів, чесно кажучи, чому люди тут відпочивають

8. Але звідти теплоходом можна дістатися Джарилгача.

9. Ось там люкс

10. Вважається чи не найбільшим незаселеним островом Європи.

11. Море і пляжі тут просто ідеальні

12. Дорогою додому з Лазурного кілька годин погуляли Херсоном

Потім перерва до жовтня. Саме тоді я ще вирішив поїхати до Карпат. Залишався тиждень відпустки, і я розумів, що краще вже їхати кудись в жовтні, ніж листопаді і грудні. Думав, застану золоту осінь. Але ні, тут ще все було зелено, на жаль.
13. Приїхали спочатку до Львова, і кілька днів провели тут під місцевими дощами, ховаючись у затишних львівських кнайпах))

14. Потім в один з днів відвідали Свірзький замок. Він був зачиненим, але нас впустили, тож ми насолодились порожнім замком

15. Потім були Скелі Довбуша. Ті, що між Бубнищем і Трухановим.

16.

17. Далі Івано-Франківськ

18. Звідти у Ворохту

19. Тут два шикарних віадукових мости

20. І шикарна природа

21. З Ворохти пішли підкоряти Говерлу. Ну як з Ворохти, з бази Заросляк.

22.

23. А це я, впізнали?))

24. Ловіть ще кілька карпатських фоточок довкола Ворохти. Дороги в цьому регіоні, до речі, в шикарному стані.

25.

Ось так і минув рік. Нуль виїздів закордон, проте трохи покатався по Україні, чим теж задоволений.
Сподіваюся, наступного року нас знову впускатимуть до ЄС з туристичною метою:))