Пр небезпеку

Sep. 21st, 2017 10:38 pm
falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
Полум'я вогонь, жертва хижака,
Так життя мінялося, як гірська ріка.
Залишив останню спробу жити знов,
Увійди всередину, заповни мою кров!

Kumoorn

Який хижак найнебезпечніший?
Окрім людини, звичайно.


ccvcbgb-2

Троха про Брата-2

Sep. 21st, 2017 01:11 pm
morreth: (Default)
[personal profile] morreth
Як то кажуть - музикою навіяло.

У 2000 чи 2001 році, я вже точно не скажу (Кінн, коли були Ангмарські війни?) ми з покійним Олексієм Свиридовим їхали до Москви електричкою з Хотьково (саме з тих Ангмарських) та обговорювали межи собою "Брат-2".

Мені тоді фільм подобався. У мене був "Імперський" період, я читала "На чужом пиру" та "Ордусь" Рибакова, "Посмотри в глаза чудовищ" Лазарчука з Успенським, і навіть, прости Господи, Лук'янена. І докупи з тим читвом пішли "Истребители" того самого Свиридова - як хоробрі російські пілоти потай воюють з НАТОвцями в Сербії. За братушек-слов'ян.

Отже, я поділилася з ним своїм захватом від "Брата-2", а він почав лаяти це кіно на всі корки.

Його зауваження були цілком справедливі. Фільма шовіністична, імперіалістична та морально деградантська.

Але, заперечила я, ти ж сам написав таку книгу, де хоробрі росіяни побивають жалюгідних америкосів та англікосів заради братушек-слов'ян. Тобто, це не був закид - саме завдяки цій книзі я вважала його однодумцем-імперцем, книга мені дуже подобалась, і я була вражена просто в самісіньку печінку, дізнавшися, що ніяким однодумцем він не є, а книгу написав, власне, для грошей.

Ні, я не думаю, що він, якби не помер, був "Кримнашем".

Але, здається мені, він так і не побачив би жодного зв'язку між істерією "Кримнашу" та своїми "Истребителями".

Моралі не буде. 


О штепе

Sep. 20th, 2017 10:56 pm
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Igor Baryshev
Есть такая категория людей - они всегда на стороне власти. И делится она на подкатегории по скорости соображения. Одни, как богословская, соображают быстро и соскакивают с палёной темы моментально. Те, кто слегка притормаживают, как гончаренко, перескакивают из тонущей лодки чуть позднее. Тормоза, наподобие рыгов из "видра" и "воли народа" сползают ещё медленнее, когда в новой властной тусовке все места уже заняты, и нужно ждать новых выборов. Их возьмут обязательно, но позже, когда гм... "антикоррупционная молодёжь" уже функционально не нужна, а парни-девчата с навыками построения схем - в самый раз.
Ну, и на последнем месте - самые тупые тормоза типа штепы. За тугость соображения такие платят отбытием каких-то наказаний, но их умение принимать позу "чего изволите" - всё равно вещь нужная, а потому, хоть и под контролем, но сгодятся.
Так что не стоит удивляться освобождению таких. Какой-никакой, а ценный кадр, и работу свою знает. Не то что всякие там на гранты падкие любители как в европах.
Ещё одно свидетельство того, что никакой революции достоинства не было, а власть хитрожопых у них же и осталась. Разве что туповатые и быковатые одни уступили поляну более сообразительным другим.

Ирония судьбы

Sep. 20th, 2017 10:21 pm
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Stanislav Kukareka
Вы помните еще версию о том что дескать Украину придумали в генштабе Австро-Венгерской империи? Довольно популярная была в в свое время тема. И вот, прошло совсем немного времени, каких-то 100 лет и Россия решила догнать и перегнать, придумав новую страну, Вейшнорию. Вообще на ровном месте, без истории, без предпосылок, с абсолютно вымышленным названием и т.д. И как ни странно эта вполне странная затея получила совершенно неожиданный успех...
Тут следует таки понимать что по их версии генштаб Австрийский придумал Украину то ли накануне, то ли прямо в процессе Первой Мировой войны, войны которую сама Австрия так и не пережила. То есть изобретательность такая таки не много счастья принесла ни Цисарю, ни самой империи той. И Австро-Венгрия была кстати единственной империей которая тогда (в Первой Мировой) развалилась совсем, без всякого остатка. Что то осталось от Германии, что то осталось от Турции (Османской империи то есть), и от всех прочих участников того забега, но лишь Австро-Венгрия канула в лету навсегда и безвозвратно.
Придумали ли тогда Украину в австровенгерском штабе или нет - уже не суть и важно, важно что империю тогда разорвали на клочки центробежные тенденции и парад суверенитетов, и не последнюю роль сыграла в этом и Украина тоже. В частности в итогах советско-польской войны по итогам которой немалая часть и Австро-Венгриии РИ отошла к той самой Польше. Это пытались потом исправить, уже в 1939 году, но то уже совсем другая история.Read more... )
Нету абсолютно ничего из того набора на котором веками базировалась внешняя политика России, и региональная - особенно. Совсем. Там есть голая как правда и всего одна сущность, "враг России", которую никто даже не удосужился замазать никаким тем обязательным говном. И вот внезапно эта сущность (демоническая по самому замыслу) вдруг оказалась очень привлекательной, и даже более того, почти неуязвимой. И ни у кого даже вопросов не возникает по какому дескать праву Вейшнориане сбивают самолеты или калечат больно генералов ВДВ. Как это почему? Да потому что ведь война. Нормально.
Там нету зрады, нет предателей, нету никаких сложных геополитических шпагатов, там все просто и честно. Вот собственно именно так как оно и должно быть на самом деле, так как оно должно было быть в Украине, и не только. И да, оно так вроде в жизни не бывает. Но тем не менее я не удивлюсь если мы еще увидим ту самую Вейшнорию, причем от Балтики и до Кавказа, а то и до Урала. Даже если прямо вот сейчас в полном соответствии с легендою учений победоносный путлерюгенд сотрет ее с лица земли, и политической карты мира, где он же сам ее и нарисовал. Ибо убить идею гораздо сложнее чем ее родить, ага, истории уроки дебилов ничему не учат, и это к лучшему возможно....
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Алі Татар-заде
Якби РФ була справжньою федерацією народів, як декларовано, то вона б святкувала 21 (8) вересня 1917 як конгрес своїх батьків-засновників.
І, відповідно, своє кругле сторіччя.
Щоправда, тут би був казус, бо
1) з’їзд народів-федералістів був задуманий і проходив у Києві (апять! скажете ви),
2) ідеологами, організаторами і авторами ідеї були українці (апять! сказали б росіянці),
та, не сумніваємось, вони б щось придумали, як придумали вже і зі Святим Володимиром, і з Анной Руськой, і з Іллєю Печерським.
Може, стояли б пам’ятники Грушевському по всій РФ, замість Леніна.
А може, ще й стоятимуть, бо коли ми кажемо “Грушевський - федераліст”, то звісно ж маємо на увазі, що він федераліст Росії, а не прихильник федеративності України.
Від себе, зовсім суб’єктивно, я можу припустити, що Грушевський міг би в разі створення РФДР за його лекалами розраховувати на неабиякий статус всередині нової Федерації.
________________________
На З’їзд Народів були запрошені всі, наскільки це дозволяла тодішня пошта і етнографія (однак, я сумніваюся, що тодішні українські вчені уявляли собі, скільки багато насправді народів в Російській Республіці).
Прибули:Read more... )
Також пропоную на цю тему прослухати свіжу програму Дмитра Шурхала «Історична Свобода» з істориком Владиславом Верстюком.

https://www.radiosvoboda.org/a/28715841.html

Про потаємне

Sep. 20th, 2017 09:23 pm
falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
Всі прокляття, що вона тобі колись говорила,
Всі знання, які вона тобі скидала листами,
Всі ці темні таємниці, всі ці птиці і крила -
Що ти з цим усім робитимеш, якщо її не стане?

สวัสดี ครับ

Вмієте зберігати таємниці?

ccvcbgb-1



Пра "что делать" - 2

Sep. 20th, 2017 11:42 am
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Stanislav Kukareka
Итак, что я вам хочу таки сказать. Пора таки решительно завязывать с "трансформациями общества" и прочим там копированием благотворных примеров. И даже с институциональным строительством. Ибо "органов" мы наплодили уже как на Сирке блох, и толку от них примерно так же. Это все ложный путь, который ведет лишь к дальнейшей фрагментации, дезинтеграции и по сути уничтожению общества. Ибо пора таки понять что общество, право, экономика и просто таки государство - это не "механизм управления" а таки среда взаимодействия людей. Парадигму менять нужно.
И сколь бы мы не тужились, сколь бы не возносили на стяг старые лозунги большевиков про руководящую и прочую там роль, все это как было так и остается именно средой взаимодействия. И чем более вы те взаимодействия пытаетесь затруднить, налогом обложить, отрегулировать законом и регулятором проконтролировать, тем менее цивилизованными становятся формы такого взаимодействия. Начиная от коррупции и теневой экономики и заканчивая "небайдужими громадянами" которые "решают вопросы" с помощью кулаков или бейсбольных бит, в том числе вопросы собственности, и прочего там права. Те вопросы для которых суд придумали еще тысячи лет назад. И если сегодня здесь решают это не в суде а мордобоем, то значит пробздило щось у датьскому князивстви, и делаете вы что-то совершенно не так.
Общество (как и государство впрочем) состоит из людей, хочу я вам напомнить. А поведение людей определяется их интересами и мотивациями, то поведение частей системы без учета которого "систему в целом" построить невозможно.Read more... )
У нас война с РФ, война в стадии капитуляции по сути. Мы ее проиграли, мы потеряли территории и мы не можем их вернуть. И даже не пытаемся, мы ждем когда какой-то дядя из Госдепа поразит нашего врага неотразимой санкцией. Но пока еще война та не закончена, и в любой миг может вновь разразиться. Судьба этой войны решается не в кабинетах госдепа, и даже не на полях сражений на самом деле. Судьба этой войны решается за некоей абстрактной бутылкой за которой сидят два абстрактных представителя "братских народов", и тупо меняются членом. Мол "а вот у нас". Это по сути конкуренция, конкуренция за людей, за граждан. Напомню, та война началась когда немалое число украинских граждан, и не только кстати граждан но и чиновников, ментов, судей и даже военных тупо решили что им в России будет лучше. С того все началось, и тем же и закончится. И вопрос там будет не только в жителях Днепра или Одессы, Дело и в жителях Курска, Белгорода или Краснодара. И это тоже, и им тоже следует подумать "где им лучше".
Так вот, году в 2014 к примеру я еще знал что сказать за той бутылкой. Мол да, пускай у нас меньше зарплаты и нет ядрен-батона, но у нас был Майдан и есть свободы, и будет нам Европа. Прошло три года, ну и что? А аргументов у меня тем временем вовсе не прибавилось. И даже наоборот. Почти все то что я мог привести как аргумент - власть уничтожила под корень просто. Не Путин уничтожил кстати, он попытался но не смог, смог Порошенко. Ну я же не стану как аргумент выдвигать баржу с кавунами, правда? Я же не полный дебил... А это означает что? Что если нету этих самых аргументов, то мы проигрываем. Проигрываем конкуренцию за людей, и по итогу - за страну. И кавунизм тут не поможет, и "план витрина" тоже, витрину ту разбили кирпичами давно. Не хулиганы, не враги, а собственные наши власти. Разбили, и насрали там, прямо на самом видном месте, демонстративно. Что бы все видели и не забывали, чтоб подчеркнуть собственную значимость, что бы навеки по остаткам той витрины было написано говном "тут был Петя", что бы войти в историю, блеать...Read more... )

Которанок №31.

Sep. 20th, 2017 11:18 am
line_o: (кавоман)
[personal profile] line_o
20170712_lutsk_cat_001

Шана това!

Sep. 20th, 2017 09:55 am
morreth: (Default)
[personal profile] morreth
(Героям шана)



falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
На тому березі озера вже прийшла весна,
Красою заворожена,неземна вона.
На тому березі озера веселка воду п'є,
На тому березі озера живе кохання моє.

Назва посту не випадкова. Про файне місто я пишу не вперше, і не в останнє. По тегу можете глянути. Виявив ось на компі фотки з травневої поїзки в Тернопіль на фестиваль "Ї" ( про який дуже мало розкажу. В наступному пості з серії зрозумієте чому). А в мене ще висить липнева поїздка туди нерозібраною.
Отож як завжди після роботи я сів в потяг і помчав на Захід, же вже два дні тусила Оленка.

Ternopil_spring-29

Read more... )

Про подорожніх

Sep. 19th, 2017 09:15 pm
falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
Душа пуста – її немає,
Трава у лузі догорає.
Нема чого мені робити,
Нема чого мені творити.
Я свої мандри починаю

Bonġornu

Ну. В такий день обов'язкото треба запитати їздили колись автостопом?
Чи може брали попутчиків поговорити?

kjhjgcfgf-34
morreth: (Default)
[personal profile] morreth

Тобто, не в тому, яким є Саакашвілі – політиком, людиною, неважливо.

 

Справа в тому, яку силу він зараз представляє, або представлятиме найближчим часом.

 

Я бачу в людей купу оптимізму, пов'язаного з тим, що ПОП злякався Міхо. Тому що таки дійсно злякався. Окей, може, з громадянством Саакашвілі не все було кошерно, але де написано, що громадянин іншої країни не може в’їхати в нашу? Навіщо був той цирк з конями, з затримкою потягу, з мінуванням? Аби спровокувати Ніколозовича на прорив? Ніколозич вже не стане більшим політичним небіжчиком, те, що мертве, померти не може. То навіщо?


 

Я вважаю, йдеться не про раціональні міркування. Люди, які раціоналізують всі підряд вчинки політиків, схожі на персонажа англійського анекдоту, який, дізнавшися, що його політичний супротивник помер, почав міркувати, який політичний зиск небіжчик з цього матиме. Політики живі люди, як і ми (хоча в це важко повірити), і інколи вони реагують на події, як і ми, радше спинним мозком, ніж головним. Реакція ПОП на Міхо здається мені саме спинномозковою, нерозсудливою.

 

Але чи є вона цілком безпідставною? Хіба завжди спинномізкова реакція – невірна? Якби воно було так, ми не еволюционували би до сапієнсів, вимерли раніше. Міхо дійсно небезпечний для ПОП, але не так, як вважають реформатори-романтики.

 

Ану, згадаймо, що ми знаємо про ПОП? Що він а) не любить крові; б) не вірить ні у який суспільний договір, а вірить у договорняки.

(взагалі я вважаю, що з концепцією суспільного договору повний мрак у всіх, хто досяг якоїсь зрілості за часів СРСР. Тут нічого не виправити, тільки сорок років по пустелі, а вважаючи на зростання СПЖ з часів Мойсеєвих, то й усі 60).

 

Готова побитися об заклад, що революцію гідності ми бачимо не так, як ПОП. З нашої точки зору, учасники Майдану та Небесна Сотня своєю кров’ю вибороли всім нам можливість вибрьохатися з пост-совкового лайна та нарешті переформатувати державу у щось людське.

Але з точки зору ПОП все було інакше: то він, людина розумна й сердешна, зупинив страшну гекатомбу, яка могла б іще тривати хтозна скільки, і хтозна скільки життів унести.  Ті, хто пер із фанерними щитами під кулі, у кращому разі є жертвами власної нерозсудливості. Саме через них Хуйло, скориставшись моментом, віджамкало Крим та простерло чоботи свої на Донбас, а ПОП, коли вже став Президентом, зупинив його (так, лише зупинив, а не викинув геть – але треба бути вдячними уже за те, що ми маємо). Своє президентство ПОП майже напевне вважає великою жертвою зі свого боку, бо нових привілеїв воно йому не дало, а геморою наробило. А ми, невдячні, ще дорікаємо йому тим, як повільно йдуть реформи і мляво провадиться АТО, та натякаємо на «посадити трьох друзів».

Саме тому ПОП не дуже святкує нас, тобто народ, тобто, з його точки зору, електорат. Ми ненадійні, на нас не можна спиратися, в нам пам’ять як в золотої рибки. Ми голосуємо за тих, хто насипле гречки, а молодь взагалі мала в дупі ті вибори. Ну то який сенс Порохові робити щось для нас? В нього є західні партнери, які дають кредити. В нього є тут приятелі, з якими ці кредити можна пиляти, і які свій час насиплють виборцеві гречки, аби той знов обрав Пороха та дав можливість пиляти кредити. Як, в біса, в цю схему вписуємося ми? Аж ніяк.

 

Тепер про Міхо. ПОП виписав Міхо з Грузії аби звітувати перед західними товаришами, що, мовляв, ось, реформи ведуться, і я навіть варягів запросив. Мені здається, що Міхо від самого початку хотіли використати як таран проти Коломойського, але, навіть якщо не так, то кінець кінцем воно так вийшло.

Бачити Міхо самостійним політичним гравцем – такого в ПОП не було. Та і в Міхо не було. Ніколи він не був самостійним політичним гравцем. Все «грузинське диво» ґрунтувалося на тому, що Захід давав гроші. Міхо й компанія жили на ці гроші, розкуркулюючи корумповану тодішню політичну елітку. Оскільки вони жили на західні гроші, вони мали можливість не шукати з еліткою компромісів, що позитивно вплило на імідж Міхо як безпощадного борця з корупцією.

Але коли Міхо приїхав до нас – виявилося, що на потоках грошей з заходу вже сидять. І на потоках зі сходу вже сидять. І взагалі нема в країні грошей, на яких ніхто б не сидів. Тож Міхо від початку не міг не шукати компромісів.

Він гадав, що компроміс з Порошенко дасть йому волю й недоторканість. Аж зась: Порошенкові треба було, щоб Міхо зачіпав лише тих, хто йому не свій. Щоб ця «антикорупційна» коза сорняк поїла, але не чіпала горох. Але ж ми знаємо, що то є неможливе навіть не тому, що суперечить природі кози, себто Міхо. Але це суперечить самій природі корупційних скандалів, коли одна порушена корупційна схема призводить до «ефекту доміно» та викриття інших, бо ніхто ж не такий лох, щоб, бувши відтисненим від кормушки, мовчати в тряпочку.    

Отже Міхо зробив свою справу та допоміг «підірвати» Коломойського. І зробився… не те щоб непотрібним, знайшли б йому врешті якийсь вжиток… Незручним. Як і інші варяги: Згуладзе, Балчун, Супрун. Його, зрештою, покликали в країну, щоб він робив ім’я Порошенкові, а не собі, то що він там собі надумав?

 Деякі мудрі Сократи кажуть, що готувалася операція «преємник» з Міхо в головній ролі, але Міхо через свій темперамент все обісрав собі й людям. Якщо правда – то осьо й красна ціна Міхеїлові Ніколозовичу та його реформаторству.

 

А ТЕПЕР НАЙГОЛОВНІШЕ.

Наразі вся наша політична илітка поділяється на три великі групи «за інтересами». Перша – це ті, чиї бізнес-інтереси знаходяться у Росії. Це велика купа людей із великим впливом в уряді. Не будемо зараз кидатися словами «вороги», просто зазначимо, що бізнес-інтереси цих людей пов’язані з відверто ворожою державою. До цієї групи належать Фірташ, Ахметов, Льовочкін, та загалом більшість ригів та опів, які є тими ж самими ригами, навіть не дуже перефарбованими. До речі, ця група дуже добре засвоїла патріотичну риторику, і, як показала історія з блокадою Донбасу (яка призвела до зростання імпорту вугілля з Росії – і прибутків тих, хто на цьому нажився - у півтора рази), може дуже вдало використовувати патріотичні настрої.

Друга – ті, чиї бізнес-інтереси знаходяться в Україні та на Заході. Це не значить, що вони наші друзі. Це значить що вони не зацікавлені у тотальному зубожінні українського народу, бо нема кому буде купувати ті цукерки. Але це ще не значить, що вони зацікавлені в процвітанні українського народу. Вони зацікавлені, як і перша група, лише у власному процвітанні, просто для першої групи наявність українського народу взагалі не є принциповою, навіть на свої виробництва вони можуть завезти в’єтнамців. Але у якості покупців товару в’єтнамців вже не імпортуєш, тому друга група інколи щось корисне для України готова робити.

І третя група – це люди, в яких бізнес-активів або нема взагалі, або вони є мізерними. Головний актив цих людей – це близькість до владних структур та можливість утворювати корупційні схеми. Зрештою, цей контінгент продається першим, або другим. Бо власне для того і йде у владу – продатися. Це Юля, це Ляшко, це дехто з депутатів останнього «призиву», які потрапили у ВР як майданівці та комбати.

Ви правильно здогадалися, Міхо належить до третьої групи.

І тепер ми повернемося до корінного питання: чого саме ПОП реагує на Міхо спинним мозком та первинними рефлексами?

Бо добре це знає: Міхо не проводир самостійної політики, він приїхав продаватися.

І якщо ПОП його не купить – а він не купить! – то хто?

Власне, в Україні є лише одна альтернативна сила.  Як я сказала вище, ця сила добре навчилась використовувати патріотичну риторику у власних інтересах. То що перешкодить їй використати у власних інтересах реформаторську риторику Міхо?

Власне, ніщо.

Оцього і треба боятися: що Міхо підвезе нам москаля, у найбуквальнішому сенсі сього слова.                                                                                                                                                                    

don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Алі Татар-заде
— Більшовизація. Справдження корніловських побоювань.
— Знову починає виходити “Кієвлянін”. Стаття про мову і освіту.
— Грушевський та Винниченко облаштовують офіси.
___________________________
Після провалу Корниловського перевороту (і перевороту у відповідь - проголошення Росії республікою, призначення Керенського головнокомандувачем, створення всеросійської Директорії) позиції есерівсько-меньшовистського Совєта в Петрограді пошатнулися.
Неочікувано виявилось, що похмурі прогнози Корнілова виправдовують себе.
Йде більшовізація Совєтів.
На засіданні головного - Петроградського - Совєту - одна за одною проходять суто більшовицькі резолюції.
На знак протесту Президія Совєта, на чолі з Чхеідзе, у повному складі подає на відставку.
Демарш був задуманий, щоби самозвані делегати “схаменулися” та припинили гратись в більшовизм.
Ще не знали росіянські демократи, що боротись з більшовиком методом “взяв, надів капелюха та вийшов” - остання справа.Read more... )
falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
Вантаж у вагони свою параною,
За чорним утомленим Сатаною,
Пропащі душі, спотворені лиця,
Куди нас вивезе наша залізниця?

Київська дитяча залізниця


Під час
БАНДЕРШТАТУ цього разу містом ми майже не лазили, бо скільки ж можна привозити з Луцька одні й ті самі фото. Ходили тільки на нічну екскурсію містом ( дуже раджу, доречі). Факели, романтичні історії, хороший настрій... але фоткати там було незручно і темнувато. Але сходили туди, куди збиралися миеулих разів. Ні, ні не в оновлений торговий центр "Промінь" ( тут місцеві мають оцінити жарт), а проїхалися Луцькою дитячою залізницею.

lutsk-25

Read more... )
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Алі Татар-заде
з самого початку, коли пішли жахливі підробиці пожежи в одеському дитячому таборі, мене не покидало враження що це навмисний підпал.
Простіше кажучи, терористичний акт.
Звісно, можна списати все на недбалість власників, пожежників, будівників та прийомщиків.
Адже таке в нас є типовим станом речей.
Проте щось не давало покоя.
Багато співпадінь.
Більше двох випадковостей, як вчив батько фундаментальної конспирології Оруел, є вже не збігом, а змовою.
Та й якби хтось планував підпал, звичайно він би взяв не взірцевий заклад, у якому палити - марно втрачати час, а якраз типову базу відпочинку, де все на папірці тіп-топ, а насправді на соплях і чесном слові.
Одразу мені муляли жахливі співпадіння на символічному рівні: заживо спалені діти - та події травня чотирнадцятого в Одесі. Read more... )
morreth: (Default)
[personal profile] morreth



Гаразд, скіпнемо той момент, що картинка насправді дуже образлива для мущін, бо виставляє їх діточками, яким у будь-якому віці потрібна мама. Роздивимося насамперед сам маніфест цієї картинки: я вибираю жінку, яка мене обслуговує.

Давайте запитаємо себе: що в цій ситуації отримує жінка? Якій зиск з того, що вона порається біля великої діточки, годуючи її та заганяючи мити ручки?

Секс? Та достобіса мужиків згодні на секс заради, власне, сексу. В жінки - ПРИ БУДЬ-ЯКИХ ЗОВНІШНІХ ДАНИХ - нема проблеми отримати секс просто так, не роблячи жодних зусиль по приготуванню Священного Борщу. Так, це навряд чи буде секс з принцом, але якщо потрібний не весь чоловік, а лише певна частина його тіла, то до зовнішньості не будеш дуже прискіпатися. Як у "Поверхніі озера": я в номері такому-то, двері не зачинені.

(це вже не кажучи про те, як жінки здатні доставляти одна одній і самі собі)

Є, правда, нюанс: так не завжди можна отримати ЯКІСНИЙ секс. Але подивимося правді у вічі: в обмін на Священний Борщ теж не завжди можна отримати якісний секс. Чоловіки щось якось ментально затрималися у повоєнних роках, і думають, що жінка кінчає вже від запаху фундосі. Ні, не кінчає. Тобто, є різні kinks, і на запах фундосі також, але, як і всі фетиші, цей не є дуже поширеним. І фундосі треба частіше прати.

Дітей? Це така сама історія, як із сексом: більшість чоловіків настільки любить сам процес, що радо стануть страйкбрехерами. До того ж, при наявності дитини чоловік часто - це ще одне вередливе та голодне немовля в домі, заради якого треба жертвувати часом та здоров'ям. Чоловік, здатний бути своїй дитині справжнім батьком, є алмазом рідшим за "Орлова". Шанси отримати такого серед тих, хто маніфестує свою потребу в обслуговуванні, є числом від'ємним.

Турботу та опіку? Та ну ж бо, яку турботу та опіку може надати велика дитинка, яка хоче "кушать і на ручкі"?

Прибічники "сімейних цінностей" ніяк не второпають: СІМ'Я НЕ ВИГІДНА ЖІНЦІ. Жирна крапка. Прикрий для чоловіків, але неспростовний факт полягає в тому, що жінці краще самій або в спільноті жінок. Настільки краще, що з давніх давен треба було вдаватися до суворого примусу, аби заганяти жінок в родини. Тиснути всією вагою держави, яка не визнавала за жінкою майнових та людських прав, Церкви, традиції.

Зараз, коли держава хоче, щоб жіноцтво працювало та сплачувало податки, церква курить ладан на лавці запасних, а традиція перетворилася на фарс, жінку тримає в родині лише сила звички. І цей останній фактор слабшає щороку: навіть на релігійному Заході України третина подружжів розлучається. На Сході та Півдні процент розлучень сягає 70%. Одного дня трест під назвою "шлюб" лусне, бо половині акціонерів - жінкам - він нічого не дає.

Шановні прихильники "родинних цінностей". Якщо ви хочете, щоб жінки повернулися до тих цінностей, вам доведеться дуже, дуже ретельно пояснити, що в них, власне, цінного.

Отакі пироги.

Про ювілей

Sep. 18th, 2017 01:53 pm
falkoner: (Default)
[personal profile] falkoner
У кума юбілей ювілей свято.
Встрічае кум гостей кум гостей радо.
И розливаеться рікою його легкою рукою
Побажання у бокали пий до дна.
Побажання у бокали пий до дна.

Aloha kakahiaka

Якось в цейтноті пропустив той факт, що 13 вересня в мене був маленький ювілей.
10 років мого блоґерства.
За цей час я написав 22 779 постів, залив фігову купу фоток в інтернети ці ваші, вбив купу часу, але не вважаю, що даремно. Блоґ постійно спонукав мене фоткати, кудись катати, щось бачити. Не визначальним чинником звичайно це було, але все ж. Закидувати це діло поки не збираюся ( от би ще й часу вільного побільше), тож буде ще цікаво. Не перемикайтеся.
Оркестр, туш!

vdrtbg-45
don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
Alexandr Kochetkov
Заговорили об объединении Нарфронта и БПП. Туда же, по логике вещей, могут примкнуть мажоритарщики от власти, не надеющиеся проскочить по округу по второму разу, а также депутаты от групп, аффилированных с властным большинством — «Воля народа» и прочих подобных.
Ну, нижняя чуйка, на которой сидят и чувствуют опасность, у нашей власти всегда была развита неплохо.
Но в реальное объединение этих структур и людей поверить не удается.
Прежде всего, явной целью такого объединение является сохранения себя во власти. А это не Ковчег, это такая маленькая спасательная шлюпка, которая перегружена уже тогда, когда спускается на воду. Лишние там не нужны, скорее, уместен сброс балласта.
Опять же, для наши правителей власть — синоним доступа к финансовым потокам. А они мелеют — усилиями той же же жадной и бестолковой власти. То есть, в этой перегруженной спасательной шлюпке на всех категорически не хватает припасов. Особенно, если учесть менталитет властителей: ПАП явно хочет загрести все под себя и торговать неприкосновенным запасом до последнего.Read more... )

Profile

ukraineson: (Default)ukraineson

September 2017

S M T W T F S
     12
3 456 7 89
1011 1213141516
17181920212223
24252627282930

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 01:02 am
Powered by Dreamwidth Studios